339.9

крос-культурні комунікації, ділові переговори, міжнародний бізнес, бізнес-культура

Досліджено особливості ведення ділових переговорів з іноземними партнерами з урахуванням впливу культурних чинників. Здійснено систематизацію підходів до розуміння ділових переговорів та визначено, що ділові переговори являють собою дво- або багатосторонній процес спілкування, внаслідок якого приймається спільне рішення щодо реалізації бізнес-інтересів. Розглянуто наукові підходи до групування культур за певними ознаками, зокрема Е. Хола, Г. Хофстеде та Р. Льюіса, Флоренса Клакхона і Фреда Стродбека, Д. Пінто, Р. Гестеланда Ф. Тромпенаарса і Ч. Хемпден-Тернера.
Здійснено аналіз прояву певних культурних особливостей щодо представників країн, з якими на даний момент Україна має найбільш розвинені торговельно-економічні відносини. Відповідно, ймовірність виникнення потреби у веденні переговорів при здійсненні зовнішньоекономічної діяльності є досить високою. Серед таких країн за статистичними даними 2020 року обрано такі: Китай, Польща, Індія, Іспанія, Італія, Росія, Білорусь, Єгипет, Нідерланди, Німеччина, Румунія, Туреччина, Угорщина, США, Бельгія, Ізраїль, Індонезія, Ірак, Молдова, Саудівська Аравія, Сполучене Королівство Великої Британії та Північної Ірландії, Франція та Чехія. Користуючись підходом Герта Хофстеде і його теорією культурних вимірювань для наведених країн були проаналізовані показники, що характеризують прояв дистанції влади, індивідуалізму, маскулинності, уникання невизначеності, довготермінової орієнтації та індульгенції. Визначено країни, культури яких згідно з наведеною методикою найбільш близькі до України, а, отже, побудова комунікацій з їх представниками є більш зрозумілою та характеризуватиметься меншою ймовірністю виникнення непорозумінь унаслідок дії культурних чинників. Для інших країн виділені окремі схожі та відмінні з Україною культурні особливості. З урахуванням вказаних особливостей наведено рекомендації щодо планування та ведення ділових переговорів з представниками інших країн, що спрямовано на збільшення вигод та можливостей для української сторони в процесі прийняття спільних з партнерами рішень.

1. Словник української мови: в 11 тт. / за ред. І. К. Білодіда; АН УРСР. Інститут мовознавства. К.: Наукова думка, 1970–1980. Т. 6. С. 153. URL: http://ukrlit.org/slovnyk/slovnyk_ukrainskoi_movy_ v_11_tomakh/
2. Плотніченко С. Р., Агєєва І. В. Організація ділових переговорів у бізнесі. URL: http://surl.li/acyac.
3. Program on negotiation. Harvard Law School. URL: https://www.pon.harvard.edu/tag/business-negotiations/.
4. Алюшина Н. О., Новаченко Т. В. Морально-психологічні засади управлінської діяльності: навч.- метод. матеріали. К.: НАДУ, 2013. 60 с.
5. Красніцька Г. М. Етично-ділові стосунки бізнесменів. URL: https://ir.vtei.edu.ua/g.php?fname= 25876.pdf.
6. Hall E. The Hidden Dimension. Anchor, 1990. 240 p.
7. Hofstede G., Hofstede G. J., Minkov M. Cultures and Organizations: Software for the Mind / 3rd ed. New York: McGraw-Hill, 2010. 578 p.
8. Льюис Р. Д. Деловые культуры в международном бизнесе ог столкновения к взаимопониманию / пер с англ. 2-е изд. М. Дело, 2001. 448 с.
9. Hofstede insights. URL: https://www.hofstede-insights.com/country-comparison/.