339.9

офшорні зони, прямі іноземні інвестиції, деофшоризація, офшорні центри, пільгове оподаткування.

Узагальнено теоретичні аспекти та практику розвитку офшорних юрисдикцій у світовій економіці. Незважаючи на те, що національні уряди та міжнародні організації роблять все більше спроб до протидії офшорним схемам, відтік капіталу в офшори досить стабільний. Це зумовлено перевагами офшорних зон у вигляді спеціальних податкових, валютних та митно-тарифних умов. Представлено огляд передумов, які необхідні для отримання статусу офшору. До основних з них віднесено політичну стабільність, наявність авторитетних банківських структур та кваліфікованих кадрів, вигідне економіко-географічне становище. Представлено класифікацію офшорних юрисдикцій, складену за певними ознаками. Розглянуто питання подальшого поглиблення економічного розвитку офшорних зон на етапі інтеграції, економіки, подальшого поліпшення інвестиційного клімату в офшорних центрах за рахунок припливу прямих іноземних інвестицій. Крім того, визначено основні позитивні та негативні наслідки впливу офшорних зон на економіку країн. Виявлено сутність офшорної зони, її суперечливий характер, а також наведено класифікацію та види офшорних зон, заснованих на різних ознаках. Виявлено роль деофшоризації, що проводиться різними країнами, а також роль міжнародних організацій у боротьбі з відмиванням злочинних доходів, ухиленні від податкової політики та корупції.

На основі офіційних документів, наукової літератури вивчено тенденції розвитку офшорних центрів, їх вплив на рух світового капіталу, а також розглянуто стан офшорного бізнесу в світі. Потреба в офшорах зумовлена об'єктивними передумовами, зокрема елементарною економічною конкуренцією. Світові фінанси зав'язані на офшорах, а деякі респектабельні країни заробляють на обслуговуваннях офшорних компаній. Недосконалість світової фінансової системи компенсується офшорами як елементом фінансової свободи підприємницького капіталу. Встановлено, що офшори й надалі будуть розвиватися в умовах постійного політичного й посиленого тиску, оскільки на них є запит і у них є клієнти, в тому числі серед тих, хто веде проти них боротьбу, незважаючи на нестабільність фінансової системи, фінансові кризи, міжнародну кооперацію та антиофшорну  риторику. Вивчення феномену офшорів буде продовжуватися в міру їх еволюції.

1. Копитко М. І. Використання офшорних зон як спосіб ухилення від оподаткування. Вчені записки університету «КРОК». Серія: Економіка. 2021.  Вип. 1. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vzuk_2021 _1_9 (дата звернення: 10.11.2022).
2. Лебідь О. В. Особливості діяльності офшорних зон та їх роль у системі світових фінансових центрів. Бізнес Інформ. 2019. № 11. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/binf_2019_11_40 (дата звернення: 10.11.2022).
3. Луцишин З. Офшорні фінансові центри у глобальному русі капіталів. Міжнародна економічна політика. № 209. № 2. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Mep_2019_2_5 (дата звернення: 10.11.2022).
4. Шкурат М, Кукель Г., Штефан Л., Мазур В. Розвиток індустрії 4.0 в ЄС: особливості та фінансове забезпечення в умовах постпандемійного відновлення. Financial and credit activity problems of theory and practive. Том 2. Випуск 43. С. 213–220.
5. Country-by-Country Exchange Relationships. URL: http://www.oecd.org/tax/automatic-exchange/country -by-country-exchange-relationships.htm (дата звернення: 10.11.2022).
6. Fifty biggest global US companies stash $1.3 trillion offshore. Oxfam International. 2021. URL: https: //www.oxfam.org/en/pressroom/pressreleases/2021-04-14/fifty-biggest-globalus-companies- (дата звернення: 10.11.2022)
7. The Global Financial Centres Index 22 March (2021). URL: https://www.longfinance.
8. World Investment Report (WIR) 2021: Reforming International Investment Governance, N.Y. & Geneva: UNCTAD, 2021. 218 p.

1. Kopytko M. I. (2021) Vykorystannya ofshornykh zon yak sposib ukhylennya vid opodatkuvannya. Vcheni zapysky universytetu “KROK”. Seriya: Ekonomika. Vyp. 1. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vzuk_ 2021_1_9 (accessed: 11 November 2022).
2. Lebidʹ O. V. (2019) Osoblyvosti diyalʹnosti ofshornykh zon ta yikh rolʹ u systemi svitovykh finansovykh tsentriv. Biznes Inform. No. 11. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/binf_2019_11_40 (accessed: 11 November 2022).
3. Lutsyshyn Z. (2019) Ofshorni finansovi tsentry u hlobalʹnomu rusi kapitaliv. Mizhnarodna ekonomichna polityka. 209. No. 2. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Mep_2019_2_5 (accessed: 11 November 2022).
4. Shkurat M, Kukelʹ H., Shtefan L., Mazur V. Rozvytok industriyi 4.0 v YES: osoblyvosti ta finansove zabezpechennya v umovakh postpandemiynoho vidnovlennya. Financial and credit activity problems of theory and practive. Tom 2. Vypusk 43. 213–220 p.
5. Country-by-Country Exchange Relationships. URL: http://www.oecd.org/tax/automatic-exchange/ country -by-country-exchange-relationships.htm (accessed: 11 November 2022).
6. Fifty biggest global US companies stash $1.3 trillion offshore. Oxfam International, 2021 URL: https:// www.oxfam.org/en/pressroom/pressreleases/2021-04-14/fifty-biggest-globalus-companies- (accessed:
   11 November 2022).
7. The Global Financial Centres Index 22 March (2019). URL: https://www.longfinance.
8. World Investment Report (WIR) (2021): Reforming International Investment Governance. N.Y. & Geneva: UNCTAD. 218 p.