336.64

імідж, відповідальність підприємства, корпоративна відповідальність, корпоративна соціальна відповідальність.

Підприємство, яке в основі свого існування ставить лише прибуток, приречене
на загибель, оскільки на сьогодні не достатньо лише працювати в рамках закону та сплачувати податки. Зокрема, війна в Україна спровокувала новий етап розвитку корпоративної соціальної відповідальності бізнесу, оскільки вже не достатньо лише бути справним платником податків,
на перше місце ставиться громадянська позиція підприємства, з ким воно співпрацює та які соціальні принципи йому близькі.  Сучасна компанія – це, перш за все, соціально-економічна система,
яка функціонує задля задоволення потреб суспільства в цілому та своїх працівників зокрема.
У статті досліджено сутнісну природу корпоративної соціальної відповідальності підприємства. Окреслено вплив рівня корпоративної соціальної відповідальності підприємства на його позитивний імідж та формування ділової репутації. Визначено основні обов’язки через призму корпоративної соціальної відповідальності. Встановлено зв'язок між корпоративною соціальною відповідальністю та корпоративним іміджем, який можна знайти у вигодах, які соціально відповідальна діяльність має на імідж організації. Окрім формування позитивного корпоративного іміджу, КСВ дає споживачам можливість відчути, що вони прийняли правильне рішення, вибравши конкретний товар чи послугу. Позитивний імідж дозволяє організації залучати нових клієнтів і збільшувати переваги та довіру всіх зацікавлених сторін. Імідж соціально відповідальної організації встановлює та посилює конкурентні переваги, покращує надійність торгової марки, підвищує лояльність споживачів та створює емоційний зв’язок між організацією, клієнтами та працівниками. Вплив КСВ на корпоративний імідж підкреслюється тим, що імідж складається з фактологічних та емоційних факторів. Фактичний аспект іміджу охоплює виробництво організації та її фінансові результати. Емоційний аспект іміджу пов’язаний з корпоративною індивідуальністю та відповідальністю організації за навколишнє середовище та суспільство прийняли правильне рішення, вибравши конкретний товар чи послугу.

1. Алоні Г. Етика бізнесу: соціально-філософський аспект: автореф. дис. … канд. філос. наук: 09.00.03. К., 2008. 19 с.
2. Богуцька Н. М. Методологія осмислення соціальної відповідальності. Вісник Національного університету «Львівська політехніка». Юридичні науки. 2015. № 824. С. 208–217.
3. Гальчак Х. Р. Соціальна відповідальність бізнесу в ринкових умовах господарювання. Вісник Національного університету «Львівська політехніка». 2011. № 698. С. 140–146.
4. Грищук В. К. Соціальна відповідальність: навчальний посібник. Львів: Львівський державний університет внутрішніх справ, 2012. 152 с.
5. Комарова К. В. Соціальна відповідальність як складова стратегії розвитку бізнесу на підприємствах України. Інноваційна економіка. 2016. № 5–6. С. 25–30.
6. Корнєва І. О. Соціальна корпоративна відповідальність як інструмент покращення результатів роботи підприємства. Молодий вчений. 2017. № 5 (45). С. 618–621.
7. Мельник С. Становлення соціально-орієнтованого бізнесу в Україні як складова державної соціальної політики. Україна: аспекти праці. 2008. № 5. С. 32–36.
8. Міщук І. П. Оцінювання соціальної відповідальності торговельних підприємств: пошук методичних підходів. Бізнес-Інформ. 2014. № 5 (436). С. 200–204.
9. Концепція реалізації державної політики у сфері сприяння розвитку соціально відповідального бізнесу в Україні на період до 2030 року: Розпорядження Кабінету Міністрів України від 24 січня 2020 року № 66-р URL: http://www.svb.org.ua/sites/default/files/201309_strategiya_spriyannya_rozvitku _svb.pdf (дата звернення: 10.03.2023).
10. Топішко І. І. Соціальна відповідальність підприємства в Україні: проблеми забезпечення та шляхи підвищення. Причорноморські економічні студії. 2016. Вип. 12–1. С. 95–99.
11. Фурса М. В. Розвиток корпоративної соціальної відповідальності в Україні: державно-управлінський аспект. Ефективність державного управління. 2012.  Вип. 30. С. 66–74. URL: http:// nbuv.gov.ua/UJRN/efdu_2012_30_9 (дата звернення: 10.03.2023).
12. Аguilera R. V., Rupp D. E., Williams C. A., and Ganapathi J. Putting the back in corporate social responsibility: A multilevel theory of social change in organizations, Acad. Manag. Rev., 2007.
13. Carroll A. B. The Pyramid of Corporate Social Responsibility: Toward the Moral Management of Organizational Stakeholders, Business Horizons, 2013.
14. Chattananon A., Lawley M. Building corporate image through societal marketing programs. Society and Business Review. 2007. Vol. 2. No. 3.
15. Holme R., Watts P. Corporate Social Responsibility: Making Good Business Sense. World Business Council for Sustainable Development: Geneva, 2005.
16. Lantos G. P., The Boundaries of Strategic Corporate Social Responsibility. Journal of Consumer Marketing. 2016. Vol. 18. No. 7.
17. LeBlanc G., Nguyen N. Cues Used by Customers Evaluating Corporate Image in Service Firms. International Journal of Service Industry Management. 2007.
18. Marsden C. The Role of Public Authorities in Corporate Social Responsibility. 2018. 110 (3). P. 681–712.
19. Treadwell D. F., Harrison T. M. Conceptualizing and Assessing Organizational Image: Model Images, Commitment, and Communication, Communication Monographs 61: 63-85, 2000.
20. Wood D., Jones R. Stakeholder Mismatching: A Theoretical Problem in Empirical Research on Corporate Social Performance. The International Journal of Organizational Analysis. 2007. 15 (5). P. 935–943.

1. Aloni G. (2008) Etyka biznesu: sotsialno-filosofskyi aspekt [Business ethics: socio-philosophical aspect]: autoref. thesis ... candidate Philos. Sciences: 09.00.03. K., 19 p.
2. Bogutska N. M. (2015) Metodolohiia osmyslennia sotsialnoi vidpovidalnosti [Methodology of understanding social responsibility]. Bulletin of the National University “Lviv Polytechnic”. Legal sciences. Vol. 6. No. 824. P. 208–217.
3. Halchak Kh. R. (2011) Sotsialna vidpovidalnist biznesu v rynkovykh umovakh hospodariuvannia [Social responsibility of business in market economic conditions]. Problems of economics and management. Vol. 9. No. 698. P. 140–146.
4. Hryshchuk V. K. (2012). Sotsialna vidpovidalnist: navchalnyi posibnyk [Social responsibility: study guide]. Lviv State University of Internal Affair. Vol. 2. No. 67. P. 152–153.
5. Komarova K. V. (2016). Sotsialna vidpovidalnist yak skladova stratehii rozvytku biznesu na pidpryiemstvakh Ukrainy [Social responsibility as a component of business development strategy at Ukrainian enterprises]. Innovative Economy. Vol. 16. No. 5–6. P. 25–30.
6. Korneva I. O. (2017). Sotsialna korporatyvna vidpovidalnist yak instrument pokrashchennia rezultativ roboty pidpryiemstva [Social corporate responsibility as a tool for improving the company's performance]. Young scientist. No. 5 (45). P. 618–621.
7. Melnyk S. (2008). Stanovlennia sotsialno-oriientovanoho biznesu v Ukraini yak skladova derzhavnoi sotsialnoi polityky [Development of socially-oriented business in Ukraine as a component of state social policy]. Ukraine: aspects of work. No. 5. P. 32–36.
8. Mishchuk I. P. (2014). Otsiniuvannia sotsialnoi vidpovidalnosti torhovelnykh pidpryiemstv: poshuk metodychnykh pidkhodiv [Assessment of social responsibility of trade enterprises: search for methodical approaches]. Business-Inform. No. 5 (436). P. 200–204.
9. Kontseptsiia realizatsii derzhavnoi polityky u sferi spryiannia rozvytku sotsialno vidpovidalnoho biznesu v Ukraini na period do 2030 roku [The concept of implementation of state policy in the sphere of promoting the development of socially responsible business in Ukraine for the period until 2030]: Decree of the Cabinet of Ministers of Ukraine dated January 24. 2020. No. 66-r. URL:  http://www.svb.org.ua/sites/ default/files/201309_strategiya_spriyannya_rozvitku_svb.pdf (accessed: 10 march 2023)
10. Topishko I. I. (2016). Sotsialna vidpovidalnist pidpryiemstva v Ukraini: problemy zabezpechennia ta shliakhy pidvyshchennia [Social responsibility of the enterprise in Ukraine: problems of provision and ways of improvement]. Black sea economic studies. Vol. 12. No. 1. P. 95–99.
11. Fursa M. (2014). Rozvytok korporatyvnoi sotsialnoi vidpovidalnosti v Ukraini: derzhavno-upravlinskyi aspekt [Social responsibility of the enterprise: theoretical and methodological problems of formation]. Democratic governance. Vol. 14. No. 1. P. 13–17. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/DeVr_2014_14_26 (accessed: 10 march 2023)
12. Аguilera R., Rupp D., Williams C., and Ganapathi J. (2007). Putting the back in corporate social responsibility: A multilevel theory ofsocial change in organizations, Acad. Manag. Rev.
13. Carroll A. B. (2013). The Pyramid of Corporate Social Responsibility: Toward the Moral Management of Organizational Stakeholders, Business Horizons.
14. Chattananon A., Lawley M. (2007). Building corporate image through societal marketing programs. Society and Business Review. Vol. 2. No. 3.
15. Holme R., Watts P. (2005) Corporate Social Responsibility: Making Good Business Sense. World Business Council for Sustainable Development: Geneva.
16. Lantos G. P. (2016). The Boundaries of Strategic Corporate Social Responsibility. Journal of Consumer Marketing. Vol. 18. No. 7.
17. LeBlanc G., Nguyen N. (2007). Cues Used by Customers Evaluating Corporate Image in Service Firms. International Journal of Service Industry Management.
18. Marsden C. (2018). The Role of Public Authorities in Corporate Social Responsibility. 110 (3). P. 681–712.
19. Treadwell D. F., Harrison T. M. (2000). Conceptualizing and Assessing Organizational Image: Model Images, Commitment, and Communication, Communication Monographs 61: 63-85.
20. Wood D., Jones R. (2005). Stakeholder Mismatching: A Theoretical Problem in Empirical Research on Corporate Social Performance. The International Journal of Organizational Analysis. 15.(5). P. 935–943.