330.341.2 

інститути, норми, цінності, соціальний капітал, корпоративна етика, особистий інтерес, закон спадаючої корисності, квазіекономіка

Розкрито роль легітимних інститутів і нелегітимних інституцій, формальних та неформальних панівних цінностей у наданні середовищу, в якому функціонує й розвивається економіка, певних характерних особливостей, якісні властивості якого відіграють вирішальне значення у процесі формування економічної динаміки. Досліджено вплив особистого інтересу, не обмеженого рамками соціоцентричної моралі на розвиток негативних тенденцій у навколишньому природному середовищі, зростання соціальних контрастів, формування тіньової економіки, поширення корупції, збільшення трансакційних витрат, гальмування процесів модернізації у сфері виробництва благ, нагромадження ускладнень у забезпеченні якісних послуг тощо. Здійснено аналіз проблем і загроз, зумовлених стимулюванням особистого інтересу без одночасного його підпорядкування суспільним інтересам і узгодження з ними. Виявлено, як необмежений етичними нормами особистий інтерес стає причиною розвитку негативних тенденцій на сучасній стадії еволюції споживацької економіки під впливом як стимулювання штучних потреб у пересічних обивателів внизу соціально-економічної піраміди, так і зростання масштабів квазіекономічної діяльності лідерів у нагромадженні капіталістичних ресурсів на її вершині. Розкрито роль соціометричної моралі, корпоративної етики, солідарності між людьми у підвищенні ефективності організації суб’єктів економічної діяльності різних форм власності, масштабів діяльності, рівня капіталізації. Встановлено, що одних правових регуляторів недостатньо для забезпечення високого рівня організаційної ефективності економіки, оскільки всі нюанси в складному плетиві великої кількості економічних взаємодій неможливо врахувати в діючих законах, для яких завжди залишаються певні «сліпі зони», в яких постає простір, зручний для маніпуляцій. Разом з цим проаналізовано, як через «сліпі зони», не враховані в законах, формується сприятливе середовище для розвитку корупції та імітаційної діяльності в економіці, в якій перерозподіл доходів, ресурсів, майна, капіталу і т.д. підміняє виробництво необхідних благ і примноження реального капіталу в розпорядженні суспільства. Виявлено роль суспільних норм, які формуються на базі панівних цінностей, у конструюванні якості середовища, в якому економіка функціонує, отримуючи від нього, залежно від його властивостей, або імпульси для свого розвитку, або ж інерційний параліч, зумовлений пануванням перерозподілу над прогресом. Встановлено факт зміни економічної парадигми від орієнтації на примноження продуктивного капіталу на споживчі пріоритети, ренту, владу, що набувається за посередництвом нагромаджених знаків багатства (грошей і цінних паперів), які крок за кроком втрачають здатність адекватно відображати економічну реальність. 

1. Вебер М. Соціологія. Загальноісторичні аналізи. Політика. Київ: Основи, 1998. 534 с.
2. Гаврилишин Б. До ефективних суспільств: доп. Римському Клубові. Київ: Пульсари, 2009. 246 с.
3. Глен Райт. Державне управління / пер. з англ. В.Івашко. Київ: Основи, 1994. 191 с.
4. Грушко В., Кіт І. Продуктивний культурний капітал як інституційний засіб забезпечення модернізаційного процесу національної економіки. Галицький економічний вісник. 2022. Вип. 5–6 (78–79). С. 32–42.
5. Ільїн В. В. Фінансова цивілізація. Київ: Книга, 2007. 528 с.
6. Медоуз Донелла, Рандерс Йорген, Медоуз Денніс. Межі зростання. 30 років потому. / пер. з англ. К. Гуменюк, О. Кендзіор. Київ: Пабулум. 2018. 464 с.
7. Наративи з проблем формування інституційних засад формування Економічної Конституції України / за заг. ред. Б. М. Андрушківа. Тернопіль: ТзОВ «Терно-граф», 2013. 552 с.
8. Норт Д. Інституції, інституційна зміна та функціонування економіки / пер. з англ. І. Дзюб. Київ: Основи, 2000. 198 с.
9. Седлачек Т. Економіка добра і зла / пер. з чес. Т.Окопна. Львів: Видавництво Старого Лева, 2017. 520 с.
10. Харарі Ювал Ной. Людина розумна. Історія людства від минулого до майбутнього / пер. з англ. Я. Лебеденко. Харків: Клуб Сімейного Дозвілля. 2018. 544 с.

1. Weber M. (1998). Sotsiolohiia. Zahalnoistorychni analizy. Polityka. [Sociology. General historical analyses]. Kyiv: Osnovy. [In Ukrainian].
2. Havrylyshyn B. (2009). Do efektyvnykh suspilstv: dop. Rymskomu Klubovi. [To effective societies: supplement. Club of Rome]. Kyiv: Pulsary. [In Ukrainian]. 
3. Wright G. (1994). Derzhavne upravlinnia. [Governance]. Kyiv: Osnovy. [In Ukrainian].
4. Grushko V., Kit I. (2022). Produktyvnyi kulturnyi kapital yak instytutsiinyi zasib zabezpechennia modernizatsiinoho protsesu natsionalnoi ekonomiky [Productive cultural capital as an institutional means of ensuring the modernization process of the national economy]. Galician Economic Bulletin. Vol. 5–6 (78–79). P. 32–42.
5. Ilyin V. V. (2007). Finansova tsyvilizatsiia. [Financial civilization]. Kyiv: Knyha. [In Ukrainian].
6. Meadows Donella, Randers Jorgen, Meadows Dennis. (2018). Mezhi zrostannia. 30 rokiv potomu. [Growth limits. 30 years later.] Kyiv: Pabulum. [In Ukrainian].
7. Andrushkiv B. M. (2013). Naratyvy z problem formuvannia instytutsiinykh zasad formuvannia Ekonomichnoi Konstytutsii Ukrainy [Narratives on the problems of the formation of the institutional foundations of the formation of the Economic Constitution of Ukraine]. Ternopil: “Terno-graf” LLC. [In Ukrainian].
8. North D. (2000). Instytutsii, instytutsiina zmina ta funktsionuvannia ekonomiky. [Institutions, institutional change and functioning of the economy]. Kyiv: Osnovy. [In Ukrainian].
9. Sedlacek T. (2017). Ekonomika dobra i zla. [The economics of good and evil]. Lviv: Stary Lev Publishing House. [In Ukrainian].
10. Harari Yuval Noy (2018). Liudyna rozumna. Istoriia liudstva vid mynuloho do maibutnoho. [Man is intelligent. The history of mankind from the past to the future]. Kharkiv: Family Leisure Club. [In Ukrainian].