Теоретичні підходи до ревіталізації постпромислових територій
Назва | Теоретичні підходи до ревіталізації постпромислових територій |
Назва англійською | Theoretical approaches to the post industrial territories revitalization |
Автори | Сич О. |
Принадлежність | Львівський національний університет імені Івана Франка, Львів, Україна |
Бібліографічний опис | Сич О. Теоретичні підходи до ревіталізації постпромислових територій. Галицький економічний вісник. 2020. Том 65. № 4. С. 68-73. |
Bibliographic description (trans): | Sych, O. (2020). Theoretical approaches to the post industrial territories revitalization. Galician economic journal, vol. 65, no 4, pp. 68-73. |
Bibliographic description: | Sych, O. (2020). Theoretical approaches to the post industrial territories revitalization. Galician economic journal, vol. 65, no 4, pp. 68-73. |
UDC: | 338.49
|
DOI | https://doi.org/10.33108/galicianvisnyk_tntu2020.04.068 |
Ключові слова |
ревіталізація, постіндустріальний розвиток, цілі сталого розвитку, політики урбанізації ЄС.
|
Короткий опис |
Розглянуто сучасні підходи до визначення ревіталізації, появу та розвиток поняття та актуалізацію процесів ревіталізації в ХХІ столітті. Опрацювання наукових джерел дало змогу сформувати визначення ревіталізації як процесу, що зініційований та координується місцевою владою з прив’язкою до конкретної території, що зазнала явищ деградації з низки причин, та який стимулює й реалізує значні заходи з покращення життя місцевої громади на засадах сталого розвитку. На прикладі світового досвіду індустріальних перетворень вказано на передумови запровадження програм ревіталізації: економічні – з метою збільшення інвестиційної привабливості територій; соціальні – з метою покращення житлових умов робітників; інфраструктурних – з метою вдосконалення комунікацій і транспортних рішень у межах міста. Залежно від конкретних проблем та потреб територій використовувалися методи ремонту, модернізації, оновлення, реконструкції. Застосовувались інструменти викупу приватної власності державою, націоналізація майна, створення державно-приватного партнерства. Залежно від історичного періоду в Європі та Америці ревіталізація відбувалася на основі концепцій модернізації, нарощування вартості майна, холістичного підходу, джентрифікації та розумного зростання. Негативною спадщиною Радянського Союзу для України залишаються монофункціональні міста й житлова нерухомість низької якості. Наголошено на активній ролі міжнародних організацій та міждержавних програм у формуванні стратегічного бачення ревіталізації та акумуляції фінансових ресурсів для її здійснення. Окреслено основні складові та якісні ознаки ревіталізації, що виділяють її на тлі інших політик місцевого чи регіонального розвитку. Це – врахування минулого досвіду, культурних особливостей та ціннісних орієнтацій громади, що проживає на означеній території. Сучасні програми ревіталізації міських просторів повинні включати тристоронні консультації місцевої влади, бізнесу та громадськості з метою широкого обговорення проблем і вибору оптимального варіанта майбутнього відновлення територій. |
ISSN: | 2409-8892 |
Перелік літератури |
|
References: |
|
Завантажити | ![]() |