logo logo


Кластеризація постсоціалістичних країн Центральної та Східної Європи за ступенем економічної нерівності

НазваКластеризація постсоціалістичних країн Центральної та Східної Європи за ступенем економічної нерівності
Назва англійськоюClusterization of post-communist countries of the Central and Eastern Europe by income inequality level
АвториЧеркашина Т.
Принадлежність Харківський національний економічний університет імені Семена Кузнеця, Харків, Україна
Бібліографічний описЧеркашина Т. Кластеризація постсоціалістичних країн Центральної та Східної Європи за ступенем економічної нерівності. Галицький економічний вісник. 2021. Том 72. № 5. С. 41-52.
Bibliographic description (trans):Cherkashyna, T. (2021). Clusterization of post-communist countries of the Central and Eastern Europe by income inequality level. Galician economic journal, vol. 72, no 5, pp. 41-52.
Bibliographic description:Cherkashyna, T. (2021). Clusterization of post-communist countries of the Central and Eastern Europe by income inequality level. Galician economic journal, vol. 72, no 5, pp. 41-52.
UDC:

339:30.162:519

DOI https://doi.org/10.33108/galicianvisnyk_tntu2021.05.041
Ключові слова

економічна нерівність, індекс Джині, квинтильна група, кластерний аналіз, кластер, метод k-середніх, прогресивне оподаткування, «нульове» оподаткування, постсоціалістична економіка.

 

Короткий опис

Проведено поділ (кластеризацію) постсоціалістичних країн Центральної та
Східної Європи на групи (кластери) залежно від ступеня економічної нерівності за такими показниками: індекс Джині, питома вага у національному доході другої квинтильної групи,
питома вага у національному доході третьої квинтильної групи, питома вага у національному
доході четвертої квинтильної групи, питома вага у національному доході 10% найбідніших, питома вага у національному доході 20% найбагатших. У якості інструмента аналізу обрано кластерний
аналіз (метод k-середніх) у програмному середовищі Statistica та отримано п’ять кластерів. Перший кластер, до якого увійшли 8 країн (Албанія, Угорщина, Польща, Боснія та Герцеговина, Чехія,
Хорватія, Росія, Словаччина), характеризується досить низьким ступенем економічної нерівності завдяки припливу іноземних інвестицій та транснаціоналізації бізнесу, що сприяло пдвищенню
доходів основних груп населення цих країн. Другий кластер, до якого увійшли 4 країни (Білорусь, Словенія, Україна, Молдова), характеризується порівняно невисоким ступенем нерівності населення в доходах, але досить високим ступенем нерівності у володінні власністю через спадковість накопиченого багатства та зосередження фізичного і фінансового капіталу так званими «олігархічними кланами». Третій кластер, до якого увійшли 5 країн (Болгарія, Чорногорія, Македонія, Румунія, Сербія), характеризується середнім ступенем економічної нерівності. Четвертий та п’ятий кластери, до яких увійшли так звані «прибалтійські тигри» (Латвія, Литва, Естонія), характеризується дуже високим ступенем економічної нерівності внаслідок появи «надприбутків» у власників фінансових активів. Запропоновано заходи щодо зменшення нерівності населення у досліджуваних країнах: для країн першого кластеру запропоновано прискорити деконцентрацію володіння капіталом шляхом «розпорошення» (викупу) акцій приватизованих підприємств усіма категоріями на пільгових умовах (так звані «програми ESOP»); для країн другого кластеру запропоновано впровадити прогресивну шкалу оподаткування, при якій податкова ставка для різних груп населення буде варіюватися залежно від отриманого доходу, а громадяни з найнижчими доходами (на рівні прожиткового мінімуму або мінімальної заробітної плати) не сплачуватимуть індивідуальних податків взагалі; для країн третього кластеру запропоновано активізувати боротьбу з «тіньовою» економікою та неформальною зайнятістю; країн четвертого та п’ятого кластеру запропоновано зменшити податкове навантаження на приватних підприємців та у такий спосіб стимулювати самозайнятість.

 

ISSN:2409-8892
Перелік літератури
  1. Аджемоглу Д., Робинсон Дж. Почему одни страны богатые, а другие бедные. М.: АСТ, 2016. 696 с.
  2. Економіко-правові наслідки європейської інтеграції: досвід європейських країн: науково-аналітична доповідь. Ірпінь: НДІ фінансового права, 2014. 60 с.
  3. Ставицький А., Козуб М. Моделювання нерівності доходів у країнах Європейського Союзу. Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. 2019. Випуск 4 (205). С. 34–40.
  4. Bandelj N., Mahutga I., Mahutga M. C. How Socio-Economic Change Shapes Income Inequality in Postsocialist Central and Eastern Europe. 27 P. Social Forces. 2010. Volume 88. Issue 5. P. 2133–2161. URL: https://doi.org/10.1353/sof.2010.0042.
  5. Brzeziński M., Sałach K. Why wealth inequality differs between post-socialist countries? Working Papers. 2020. Issue 14 (320). 30 P. https://doi.org/10.2139/ssrn.3631191
  6. DeLong B., Steinbaum M., Boushey H. After Piketty: The Agenda for Economics and Inequality. Cambridge. Harvard University Press. 2017. 688 с.
  7. Dools M., Doorley K., Paulus A., Schneider H., Somer E. Demographic change and the European income distribution. The Journal of Economic Inequality. 2019. Issue 17. P. 337–357. https://doi.org/10.1007/s10888-019-09411-z
  8. Galor O. Inequality, Human Capital Formation and the Process of Development. Discussion Paper 2012. No. 6328. Bonn. 2012. 65 р. https://doi.org/10.2139/ssrn.2003661
  9. Hills J., Paulus A., Sutherland H., Tasseva I. Policy and poverty in seven EU-Countries in the Lisbon decade: the contribution of tax-benefit policy changes [Cantillon B., Goedemé T., Hills J. (eds.) Improving Poverty Reduction in Europe: collective monograph]. Oxford: University Press, 2019. https://doi.org/10.1093/oso/9780190849696.003.0006
  10. Kharlamova G. O., Stavytskyy A. V., Zarotiadis G. The impact of technological changes on income inequality: the EU states case study. Journal of International Studies. 2018. Vol. 11. No. 2. P. 76–94. DOI: 10.14254/2071-8330.2018/11-2/6.
  11. Milanovic B. Increasing Capital Income Share and its Effect on Personal Income Inequality. LIS Working Paper Series. 2016. No. 663. Luxembourg Luxembourg Income Study (LIS). 2016. 33 р.
  12. Odusolla A., Curnia G. A., Bhorat H., Conceicao P. Income Inequality Trends in sub-Saharan Africa: Divergence, Determinants, and Consequences [United Nations Development Programme]. New York, 2019. 465 р. https://doi.org/10.18356/542cba95-en
  13. Rocco L. B., Freytag L. Inequality in Europe European Investment Bank. New York, 2018. 50 р.
  14. Tornarolli L., Ciaschi M., Galeano L. Income Distribution in Latin America The Evolution in the Last 20 Years: A Global Approach Documento de Trabajo. 2018. No. 234 Septiembre. 46 р.
  15. Walled A. J., Kemmelmeier M. Remnants of Communism and Present-Day Inequality. Cross-Cultural Research. 2020. URL: https://www.researchgate.net/publication/343850918_Remnants_of_Communism_ and_Present-Day_Inequality.
  16. Standardized World Income Inequality Database 5.1. URL: http://www.wid.org (дата звернення 08.09.2021)
  17. Professional Data Discovery and Data Management Tools. URL: https://knoema.com/ (дата звернення 08.09.2021).

 

References:
  1. Adzhemoglu D., Robinson Dzh. Pochemu odni strany bogatye, a drugie bednye. M.: AST, 2016. 696 р. [Іn Ukrainian].
  2. Ekonomіko-pravovі naslіdki єvropeis'koї іntegratsії: dosvіd єvropeis'kikh kraїn: naukovo-analіtichna dopovіd'. Іrpіn': NDІ fіnansovogo prava, 2014. 60 р. [Іn Ukrainian].
  3. Stavits'kii A., Kozub M. Modelyuvannya nerіvnostі dokhodіv u kraїnakh Єvropeis'kogo Soyuzu. Vіsnik Kiїvs'kogo natsіonal'nogo unіversitetu іmenі Tarasa Shevchenka. 2019. Vipusk 4 (205). Р. 34–40. [Іn Ukrainian].
  4. Bandelj N., Mahutga I., Mahutga M. C. How Socio-Economic Change Shapes Income Inequality in Postsocialist Central and Eastern Europe. 27 P. Social Forces. 2010. Volume 88. Issue 5. P. 2133–2161. URL: https://doi.org/10.1353/sof.2010.0042.
  5. Brzeziński M., Sałach K. Why wealth inequality differs between post-socialist countries? Working Papers. 2020. Issue 14 (320). 30 P. https://doi.org/10.2139/ssrn.3631191
  6. DeLong B., Steinbaum M., Boushey H. After Piketty: The Agenda for Economics and Inequality. Cambridge. Harvard University Press. 2017. 688 с.
  7. Dools M., Doorley K., Paulus A., Schneider H., Somer E. Demographic change and the European income distribution. The Journal of Economic Inequality. 2019. Issue 17. P. 337–357. https://doi.org/10.1007/s10888-019-09411-z
  8. Galor O. Inequality, Human Capital Formation and the Process of Development. Discussion Paper 2012. No. 6328. Bonn. 2012. 65 р. https://doi.org/10.2139/ssrn.2003661
  9. Hills J., Paulus A., Sutherland H., Tasseva I. Policy and poverty in seven EU-Countries in the Lisbon decade: the contribution of tax-benefit policy changes [Cantillon B., Goedemé T., Hills J. (eds.) Improving Poverty Reduction in Europe: collective monograph]. Oxford: University Press, 2019. https://doi.org/10.1093/oso/9780190849696.003.0006
  10. Kharlamova G. O., Stavytskyy A. V., Zarotiadis G. The impact of technological changes on income inequality: the EU states case study. Journal of International Studies. 2018. Vol. 11. No. 2. P. 76–94. DOI: 10.14254/2071-8330.2018/11-2/6.
  11. Milanovic B. Increasing Capital Income Share and its Effect on Personal Income Inequality. LIS Working Paper Series. 2016. No. 663. Luxembourg Luxembourg Income Study (LIS). 2016. 33 р.
  12. Odusolla A., Curnia G. A., Bhorat H., Conceicao P. Income Inequality Trends in sub-Saharan Africa: Divergence, Determinants, and Consequences [United Nations Development Programme]. New York, 2019. 465 р. https://doi.org/10.18356/542cba95-en
  13. Rocco L. B., Freytag L. Inequality in Europe European Investment Bank. New York, 2018. 50 р.
  14. Tornarolli L., Ciaschi M., Galeano L. Income Distribution in Latin America The Evolution in the Last 20 Years: A Global Approach Documento de Trabajo. 2018. No. 234 Septiembre. 46 р.
  15. Walled A. J., Kemmelmeier M. Remnants of Communism and Present-Day Inequality. Cross-Cultural Research. 2020. URL: https://www.researchgate.net/publication/343850918_Remnants_of_Communism_ and_Present-Day_Inequality.
  16. Standardized World Income Inequality Database 5.1. URL: http://www.wid.org (дата звернення 08.09.2021)
  17. Professional Data Discovery and Data Management Tools. URL: https://knoema.com/ (дата звернення 08.09.2021).

 

Завантажити

Всі права захищено © 2019. Тернопільський національний технічний університет імені Івана Пулюя.