336.01:658.15

ризик, комерційний ризик, маркетинговий ризик, аналіз, знання, теорія

Проведено наукову розвідку й досліджено теоретичні питання аналізу окремої групи фінансових ризиків – комерційного та маркетингового. В рамках наукової статті використано та застосовано системний підхід як один із основних методів наукових досліджень, класичний метод гіпотез та інші загальні методи. Досліджено теоретичні й концептуальні засади ризику як однієї із складних категорій економіки, що притаманна усім фазам життєвого циклу підприємництва й загальні засади аналізу комерційних та маркетингових ризиків на підставі окремої групи показників, що найповніше їх характеризують. Представлена проблема дослідження, необхідність перевірки прийнятих у дослідженні гіпотез, потреба розроблення теоретичних засад зумовили поділ дослідницького процесу на конкретні етапи та вибір відповідних методів у кожному з них. Зазначено, що на перший план в управлінні ризиками виходять глибокі загальноосвітні та професійні знання, а відтак уміння приймати самостійні рішення, раціонально використовувати час,економічний та людський потенціал. Доведено, що для досягнення мети управління отримання знань є постійним та безперервним у часі процесом, у якому праця людини набуває рис творчої роботи. Досліджено особливості ризику як економічної категорії, класифікаційні ознаки, його оцінку, фактори, що впливають, мету контролю, ідентифікацію та перевірку в теорії прийняття рішень. Дано пропозиції щодо розрахунку окремих показників комерційного та маркетингового ризиків і сформовано матрицю прийняття рішень. Врахування ризику є важливим при прийнятті комерційних рішень. Основними результатами дослідження є обґрунтування та розробка теоретичних засад комерційного й маркетингового ризику, аналізу їх показників у процесі прийняття управлінських рішень. Практична цінність теоретичних результатів полягає у їх виробничій направленості. Реалізація у господарській діяльності зазначених пропозицій значно підвищить рівень ефективності управління комерційною та маркетинговою діяльностями й дасть можливість значно зменшити негативний вплив ризику на фінансові результати.

1. Гришова І. Ю., Гнатьєва Т. М. Управління ризиками у контексті стратегії антикризового управління. Український журнал прикладної економіки. Том 1. 2016. № 3. С. 32–40.
2. Витцель М. Корпорация знания. Информационные технологии в бизнесе / под ред. М. Желены.
   СПб.: Питер, 2002. 1120 с.
3. Вітлінський В. В., Великоіваненко Г. І. Ризикологія в економіці та підприємництві: монографія. К.: КНЕУ, 2004. 480 с.
4. Власюк В.Є. Оцінка ймовірності банкрутства вітчизняних підприємств (на прикладі ПАТ «Комбінат «Тепличний»).URL: http://www.economyandsociety.in.ua/journal/12_ukr/11.pdf.
5. Гуцайлюк З. В. Економічні ризики в інформаційній системі бухгалтерського обліку. Бухгалтерський облік і аудит. 2010. № 7. С. 8–13.
6. Донець Л. І. Економічні ризики та методи їх вимірювання: навчальний посібник. К.: Центр навчальної літератури, 2006. 312 с.
7. Зелінська О. В., Євдокимов А. О. Основи управління комерційними ризиками підприємств. Економіка та держава. 2019. № 11. С. 96–99. https://doi.org/10.32702/2306-6806.2019.11.96
8. Зоріна О. А. Ідентифікація ризиків підприємства як об’єктів економічного аналізу. Бухгалтерський облік, аналіз тааудит: проблеми теорії, методології, організації. 2014. № 2. С. 62–77.
9. Зоріна О. А. Методи аналізу фінансових ризиків. URL: http://eztuir.ztu.edu.ua/jspui/bitstream/ 123456789/4746/1/21.pdf.
10. Коровський А. В. Еволюція людського фактору економіки та проблеми його формування: монографія. К.: КНЕУ, 2004. 184 с.
11. Лучко М. Невизначеність та ймовірнісність господарських операцій: до питання бухгалтерського обліку. Соціально-економічні проблеми і держава. 2013. Вип. 2 (9). С. 98–109. URL: http://sepd. tntu.edu.ua/images/stories/pdf/2013/13lmrpbo.pdf.
12. Лучко М. Р. Пізнання в розвитку теорії бухгалтерського обліку. Науковий вісник Ужгородського університету. Серія: Економіка. 2015. № 1 (2). С. 33–38.
13. Останкова Л. А., Шевченко Н. Ю. Аналіз, моделювання та управління економічними ризиками: навч. посіб. К.: Центр учбової літератури, 2011. 256 с.
14. Проскура В. Ф. Методологічні підходи до управління ризиками. URL: http://www.economy andsociety.in.ua/journal/9_ukr/102.pdf.9.
15. Терещенко О. О. Дискримінантна модель інтегральної оцінки фінансового стану підприємства. Економіка України. 2003. № 8. С. 38–44.
16. Самуэльсон П., НордхаусЭ., Вильям Д. Стратегия развития предприятия / пер. с англ. М.: Вильяме, 2000. 668 с.
17. Фомин Г. П. Экономико-математические методы и модели в в коммерческой деятельности. М.: Издательство Юрайт, 2013. 462 с.
18. Ishikawa K. Whatis Total Quality Control? The Japanese Way. London: Prentice Hall, 1985.

1. Hryshova I. Iu., Hnatieva T. M. Upravlinnia ryzykamy u konteksti stratehii antykryzovoho upravlinnia. Ukrainskyi zhurnal prykladnoi ekonomiky. Tom 1. 2016.No. 3. Р. 32–40.
2. Vyttsel M. Korporatsyia znanyia. Ynformatsyonnye tekhnolohyy v byznese / podred. M. Zheleny. SPb.: Pyter, 2002. 1120 р.
3. Vitlinskyi V. V., Velykoivanenko H. I. Ryzykolohiia v ekonomitsi ta pidpryiemnytstvi. Monohrafiia. K.: KNEU, 2004. 480 р.
4. VlasiukV. Ie. Otsinka ymovirnosti bankrutstva vitchyznianykh pidpryiemstv (na prykladi PAT “Kombinat “Teplychnyi”). URL: http://www.economyandsociety.in.ua/journal/12_ukr/11.pdf.
5. Hutsailiuk Z. V. Ekonomichni ryzyky v informatsiinii systemi bukhhalterskoho obliku. Bukhhalterskyi oblik i audyt. 2010. No. 7. Р. 8–13.
6. Donets L. I. Ekonomichni ryzyky ta metody yikh vymiriuvannia: navchalnyi posibnyk. K.: Tsentr navchalnoi literatury, 2006. 312 р.
7. Zelinska O. V., Yevdokymov A. O. Osnovy upravlinnia komertsiinymy ryzykamy pidpryiemstv. Ekonomika ta derzhava. No. 11. 2019. Р. 96–99. https://doi.org/10.32702/2306-6806.2019.11.96
8. Zorina O. A. Identyfikatsiia ryzykiv pidpryiemstva yak obiektiv ekonomichnoho analizu. Bukhhalterskyi oblik, analiz ta audyt: problemy teorii, metodolohii, orhanizatsii. 2014. No. 2. Р. 62–77.
9. Zorina O. A. Metody analizu finansovykh ryzykiv. URL: http://eztuir.ztu.edu.ua/jspui/bitstream/ 123456789/4746/1/21.pdf.
10. Korovskyi A.V. Evoliutsiia liudskoho faktoru ekonomiky ta problemy yoho formuvannia: monohrafiia. K.: KNEU, 2004. 184 р.
11. Luchko M. Nevyznachenist ta ymovirnisnist hospodarskykh operatsii:  do pytannia bukhhalterskoho obliku Sotsialno-ekonomichni problemy i derzhava. 2013. Vyp. 2 (9). Р. 98–109. URL: http://sepd.tntu.edu.ua/ images/stories/pdf/2013/13lmrpbo.pdf.
12. Luchko M. R. Piznannia v rozvytku teorii bukhhalterskoho obliku. Naukovyi visnyk Uzhhorodskoho universytetu. Seriia: Ekonomika. 2015. No. 1 (2). Р. 33–38.
13. Ostankova L. A., Shevchenko N. Iu. Analiz, modeliuvannia ta upravlinnia ekonomichnymy ryzykamy: navch. posib. K.: Tsentr uchbovoi literatury, 2011. 256 р.
14. Proskura V. F. Metodolohichni pidkhody do upravlinnia ryzykamy. URL: http://www.economy andsociety.in.ua/journal/9_ukr/102.pdf.9.
15. Tereshchenko O. O. Dyskryminantna model intehralnoi otsinky finansovoho stanu pidpryiemstva. Ekonomika Ukrainy. 2003. No. 8. Р. 38–44.
16. Samuelson P., Nordkhaus E., Vyliam D. Stratehyia razvytyia predpryiatyia / per. s anhl. M.: Vyliame, 2000. 668 р.
17. Fomyn H. P. Эkonomyko-matematycheskye metody i modely v kommercheskoi deiatelnosty. M.: Yzdatelstvo Yurait, 2013. 462 р.
18. Ishikawa K. Whatis Total Quality Control? The Japanese Way. London: Prentice Hall, 1985.