331.5.024.5:331.52.001.8

праця, ринок праці, робоча сила, зайнятість, безробіття, структурне безробіття, добровільне безробіття, заробітна плата, пільги, умови праці

Стаття присвячена узагальненню наукових підходів до визначення соціально-економічної сутності та структури ринку праці. З’ясовано, що в сучасній економічній науці існує три основні групи підходів до визначення соціально-економічної сутності та структури ринку праці, а саме класичний, кейнсіанський та інституціональний. Згідно з групою класичних підходів, якого дотримуються Дж. Кларк, Ф. Хайєк, Р. Холл, Д. Гілдер, М. Федстайн, І. Фішер, М. Фридман, A. Маршалл, К. Маркс,
А. Пігу, E. Фелпс, А. Сміт, Д. Рікардо, конкуренція на ринку праці виключає появу «вимушеного безробіття», а динаміка ставки банківського відсотка та еластичність співвідношення цін і заробітної плати забезпечують повну зайнятість працездатного населення. Відповідно до основних положень кейнсіанської теорії зайнятості, якої дотримуються Д. Богиня, Е. Домар, І. Грабинська, Дж. Хікс,
Дж. Кейнс, М. Ліхачов, Р. Харрод, не пропозиція праці створює попит на неї, а навпаки, «ефективний» попит сприяє формуванню пропозиції праці, причому досягнення рівноваги на ринку праці можливе лише за умови активного державного регулювання. Іншими словами, представники кейнсіанської концепції обґрунтували ідею необхідності активного втручання держави в економічні процеси, у тому числі й у регулювання зайнятості населення, і основним інструментом подолання безробіття вони визнали ефективну політику, яка спирається в основному на використання фіскальних інструментів – податків і бюджетних витрат. Відповідно до інституціональних підходів, яких дотримуються Дж. Коммонс,
Р. Коуз, О. Грішнова, Т. Кір’ян, У. Мітчелл, С. Панчишин, A. Рівз, Д. Стаклер, Д. Зоїдзе, динаміка ринку праці визначається розвитком окремих галузей, взаємодією соціальних та професійних груп, діяльністю профспілок, а також традиціями, які існують у кожній галузі, в кожному регіоні, в кожній країні. Окрім цього, інституціоналісти висунули ідею державного регулювання зайнятості за допомогою механізму страхування від безробіття, укладання угод між роботодавцями та найманими працівниками щодо визначення тривалості робочого дня, величини основної заробітної плати, розміру премії, а також соціальних виплат на випадок безробіття. Синтезувавши існуючі наукові позиції щодо сутності ринку праці, у статті дано авторське бачення цього поняття, під яким розуміється система економічних, політичних та соціальних відносин між основними економічними суб’єктами (підприємствами та індивідами) щодо купівлі-продажу робочої сили.

1. Babych S. Suchasnyi rynok pratsi v ekonomichnii systemi. Biznes Inform. 2012. No. 10. Р. 160–164. [In Ukrainian].
2. Bohynia D., Hrishnova O. Osnovy ekonomiky pratsi. K.: Znannia-Pres. 2010. 313 р. [In Ukrainian].
3. Volianska-Savchuk L., Krasovskyi V. Teoretychni zasady rynku pratsi v ekonomichnii systemi. Ekonomika i orhanizatsiia upravlinnia. 2019. No. 1 (33). Р. 21–32. [In Ukrainian]. https://doi.org/10.31558/2307-2318.2019.1.3
4. Hnatenko I., Rubezhanska B. Natsionalnyi rynok pratsi: kliuchovi aspekty derzhavnoho rehuliuvannia: monohrafiia. Kharkiv: SH NTM “Novyi kurs”, 2019. 248 р. [In Ukrainian].
5. Hrechanivska S., Petrenko N., Kachmar O. Sutnist i kharakterystyka osnovnykh poniat rynku pratsi v sotsialno-ekonomichnii systemi. Ahrosvit. 2021. No. 7–8. Р. 53–59. [In Ukrainian].
6. Panchyshyn C., Hrabynska I. Pro vitchyznianu terminosystemu fundamentalnoi ekonomichnoi nauky. Ekonomichna teoriia. 2020. No. 2. Р. 99–115. [In Ukrainian]. https://doi.org/10.15407/etet2020.02.099
7. Pyssarydes K., Marhanyi O., Belozerov S. Zaniatost y эkonomycheskyi rost. Spb: Yzdatelstvo Sankt-Peterburhskoho hosudarstvennoho unyversyteta, 2018. 317 р. [In Russian].
8. Shvets O. Evoliutsiia ekonomichnoi dumky shchodo problem rozvytku y rehuliuvannia rynku pratsi. Ukrainskyi zhurnal prykladnoi ekonomiky. 2020. Tom 5. No. 1. Р. 8–16. [In Ukrainian].
9. Gros D. Labor market responses to the COVID-19 crisis in the United States and Europe. CEPS Working Document. 2021. 19 p. [In English].
10. Janta B., Ratzmann N., Ghez J., Khodyakov D., Yahub O. Employment and the changing labor market. Global societal trends to 2030. Santa Monica: RAND Corporation, 2018. 69 р. [In English].
11. Hale T., Anania J., Angrist T. Variation in government responses to COVID-19. BSG Working Paper. Oxford University. 2021. 42 р. [In English].
12. Fagan C., Hebson G., Tavora I. Making work more equal: A new labor market segmentation. Manchester: Manchester University Press, 2017, 29 р. [In English].
13. Hall R., Kudlyak M. Unemployed with jobs and without jobs. NBER Working Papers. 2020. 45 р. [In English]. https://doi.org/10.3386/w27886
14. Leyna G. Informal labor market in times of pandemic: Evidence from Latin America and policy options. 2021. 54 р. [In English]. https://doi.org/10.36095/banxico/di.2021.21
15. Lukasz R., Summers L. On secular stagflation in the industrial world. Brookings Brief. Economic Studies. 2019. 39 р. [In English].
16. Steven D., Marinesku J. Posted wages and labor market conditions. Working paper. 2017. 44 р. [In English].
17. Stuckler D., Reeves A. Labor market policy and health Structured review of the bidirectional relationship. Public health panorama. 2016. Volume 2. Issue 2. P. 136–159. [In English].

1. Бабич С. Сучасний ринок праці в економічній системі. Бізнес Інформ. 2012. № 10. C. 160–164.
2. Богиня Д., Грішнова O. Основи економіки праці. К.: Знання-Прес. 2010. 313 с.
3. Волянська-Савчук Л., Красовський В. Теоретичні засади ринку праці в економічній системі. Економіка і організація управління. 2019. № 1 (33). С. 21–32. https://doi.org/10.31558/2307-2318.2019.1.3
4. Гнатенко І., Рубежанська B. Національний ринок праці: ключові аспекти державного регулювання: монографія. Харків: СГ НТМ «Новий курс». 2019. 248 с.
5. Гречанівська С., Петренко Н., Качмар О. Сутність і характеристика основних понять ринку праці в соціально-економічній системі. Агросвіт. 2021. № 7–8. С. 53–59.
6. Панчишин C., Грабинська І. Про вітчизняну терміносистему фундаментальної економічної науки. Економічна теорія. 2020. № 2. С. 99–115. https://doi.org/10.15407/etet2020.02.099
7. Писсаридес К., Марганий О., Белозеров С. Занятость и экономический рост. Спб: Издательство Санкт-Петербургского государственного университета, 2018. 317 с.
8. Швець О. Еволюція економічної думки щодо проблем розвитку й регулювання ринку праці. Український журнал прикладної економіки. 2020. Том 5. № 1. С. 8–16.
9. Gros D. Labor market responses to the COVID-19 crisis in the United States and Europe. CEPS Working Document. 2021. 19 p.
10. Janta B., Ratzmann N., Ghez J., Khodyakov D., Yahub O. Employment and the changing labor market. Global societal trends to 2030. Santa Monica: RAND Corporation, 2018. 69 р.
11. Hale T., Anania J., Angrist T. Variation in government responses to COVID-19. BSG Working Paper. Oxford University. 2021. 42 р.
12. Fagan C., Hebson G., Tavora I. Making work more equal: A new labor market segmentation. Manchester: Manchester University Press. 2017. 29 р.
13. Hall R., Kudlyak M. Unemployed with jobs and without jobs. NBER Working Papers. 2020. 45 р. https://doi.org/10.3386/w27886
14. Leyna G. Informal labor market in times of pandemic: Evidence from Latin America and policy options. Mexico. 2021. 54 р. https://doi.org/10.36095/banxico/di.2021.21
15. Lukasz R., Summers L. On secular stagflation in the industrial world. Brookings Brief. Economic Studies. 2019. 39 р.
16. Steven D., Marinesku J. Posted wages and labor market conditions. Working paper. 2017. 44 р.
17. Stuckler D., Reeves A. Labor market policy and health Structured review of the bidirectional relationship. Public health panorama. 2016. Volume 2. Issue 2. P. 136–159. [In English].