658.7:005.87:005.93

ланцюг постачання, управління ланцюгом постачання, конкурентні переваги, стратегія управління.

Проаналізовано сутність та основні етапи становлення концепції «управління ланцюгом постачання». Досліджено етимологічну основу та дефініції, які характеризують категорії «ланцюг постачання» та «управління ланцюгом постачання». Запропоновано розглядати управління ланцюгом поста- чання як систему стратегічного управління, процес поглиблення інтеграції, системний підхід в управлінні та комплексний процес планування, створення й контролю над матеріальними та інформаційними потоками для задоволення потреб споживачів і підвищення ефективності функціонування ланцюга постачання. Відзначено, що основними передумовами становлення сучасної концепції «управління ланцюгом постачання» стали ряд чинників, зокрема наслідки світових фінансових потрясінь і зниження темпів зростання світової економіки, кризові явища в енергетичному секторі, необхідність розроблення нових підходів у маркетингу та логістиці як відповідь на виклики й вимоги сьогодення. Ідентифіковано чотири найвагоміші етапи становлення досліджуваної концепції: попередній етап (передумови формування концепції); зародження; формування класичної концепції «управління ланцюгом постачання», а також новітній етап її розвитку. Підкреслено важливість якісного та ефективного управління ланцюгами постачання для забезпечення конкурентоспро- можності підприємства у довготерміновій перспективі, а також його комерційного успіху. Встановлено, що контекст розвитку концепції став основою появи її сучасних модифікацій, зокрема Demand Chain Management (управління ланцюгами попиту, DCM), Sustainable Supply Chain Management (управління стійкими ланцюгами постачання, SSCM), Sustainable Demand Chain Management (управління стійкими ланцюгами попиту, SDCM), Demand Driven Material Requirements Planning (планування потреб ринку в ресурсах на основі вивчення попиту, DDMRP), які якісно доповнюють класичну інтерпретацію даного поняття. Зроблено висновок про те, що всі ці модифікації відображають еволюцію та адаптацію підходів до управління ланцюгами постачання під умови ринку, що змінюються, й вимоги споживачів, спрямовані на забезпечення ефективності, стійкості й конкурентоспроможності підприємств. Результати дослідження дали змогу узагальнити ретроспективну основу та глибше проаналізувати сучасні підходи щодо управління ланцюгом постачання підприємства. 

1. Луценко І. С. Управління ланцюгами поставок: навчальний посібник. Київ: КПІ імені І. Сікорського. 2022. 176 с.
2. Oliver K., Webber M. Supply Сhain Management: Logistics Catches up with Strategy. Logistics: The Strategic Issues; Ed. by. M. Christopher. London: Champan and Hall, 1982, рр. 63–75.
3. Hugos Michael. Essentials of Supply Chain Management, 4^th Edition. John Wiley & Sons, Inc. 2018. 368 p. 
4. Біловодська О. А., Сигида Л. О., Сагер Л. Ю. Управління ланцюгами поставок як ефективний засіб комерціалізації інновацій: світовий досвід. URL: https://core.ac.uk/download/pdf/324230137.pdf (дата звернення: 06.04.2024).
5. Чечет А. М. Сучасні тенденції управління ланцюгами поставок. Вісник Національного транспортного університету. 2012. № 26 (2). С. 351–355.
6. Кіндій М. В., Малиш Я. В., Прийма Л. П. Управління ланцюгами поставок торгових мереж на засадах категорійного менеджменту. Вісник Національного університету «Львівська політехніка». Логістика. 2015. № 833. С. 143–152.
7. Bagchi P. On measuring supply chain competency of nations: A developing country perspective. LERC. Cardiff. 2001.
8. Pires S., Bremer C., Santa E., Goulart C. Supply chain and virtual enterprise: Comparison, migration and a case study. International Journal of Logistics: Research and Application. 2001. Vol. 4. No. 3. P. 1–25.
9. European Logistics Association. Terminology in Logistics. Terms and Definitions. Glossary of Logistics Terms. 2005.
10. Cox J. F. (ed.), Blackstone J. H. (ed.). APICS Dictionary. The Industry Standard for More than 3500 Terms and Definitions. Eleventh Edition. Amer Production & Inventory. 2005. 126 p.
11. Афанасьєв К. М. Модель оптимізації системи управління ланцюгами поставок. Інфраструктура ринку. 2017. № 6. С. 250–253. URL: http://www.market-infr.od.ua/journals/2017/6_2017_ukr/52.pdf (дата звернення: 10.04.2024).
12. Дубовик С. Г., Сигида Н. О., Спесивий Ю. Ю. Управління ланцюгами поставок підприємств, їхні сутність і структура. Економіка і суспільство. 2018. № 18. С. 402–410. URL: https://economyandsociety. in.ua/journals/18_ukr/56.pdf (дата звернення: 11.04.2024).
13. Кочубей Д. В., Григоренко Т. М. Особливості формування ланцюгів поставок підприємства роздрібної торгівлі. Бізнес-Інформ. 2017. № 10. С. 264–268. 
14. Лиса С. С. Управління ланцюгами поставок торговельних мереж. Вісник Одеського національного університету. Серія: Економіка. 2017. Т. 22. Вип. 1. С. 80–84.
15. Сигида Н. О. Управління ланцюгами поставок: еволюція та перспективи розвитку. Економічний простір. 2017. № 119. С. 195–205.
16. Меджибовська Н. С. Сучасні тенденції управління ланцюгами поставок. Праці Одеського політехнічного університету. 2011. Вип. 1 (35). С. 283–288.
17. Andrew Burton. Demand Driven Material Requirements Planning (DDMRP). 2021. URL: https://blog.ifs. com/2021/11/demand-driven-material-requirements-planning-ddmrp/ (дата звернення: 08.04.2024).
18. Ceren Altuntas Vurala (2015). Sustainable Demand Chain Management: An Alternative Perspective for Sustainability in the Supply Chain. Procedia - Social and Behavioral Sciences. Vol. 207. P. 262–273. Doi: 10.1016/j.sbspro.2015.10.095.

1. Lutsenko I. S. (2022). Upravlinnia lantsiuhamy postavok: navchalnyi posibnyk [Supply Chain Management: A Study Guide]. Kyiv: KPI imeni I. Sikorskoho.
2. Oliver K., Webber M. (1982). Supply Сhain Management: Logistics Catches up with Strategy. Logistics: The Strategic Issues; Ed. by. M. Christopher. London: Champan and Hall, рp. 63–75.
3. Hugos Michael (2018). Essentials of Supply Chain Management, 4th Edition. John Wiley & Sons, Inc. 
4. Bilovodska O. A., Syhyda L. O., Saher L. Yu. (2017). Upravlinnia lantsiuhamy postavok yak efektyvnyi zasib komertsializatsii innovatsii: svitovyi dosvid [Supply chain management as an effective mean of commercializing innovations: world experience]. Available at: https://core.ac.uk/download/pdf/32423 0137.pdf (accessed 06 April 2024).
5. Chechet A. M. (2012). Suchasni tendentsii upravlinnia lantsiuhamy postavok [Modern trends in supply chain management]. Visnyk Natsionalnoho transportnoho universytetu, no. 26 (2), pp. 351–355.
6. Kindii M. V., Malysh Ya. V., Pryima L. P. (2015). Upravlinnia lantsiuhamy postavok torhovykh merezh na zasadakh katehoriinoho menedzhmentu [Retail supply chail management based on category management]. Visnyk Natsionalnoho universytetu «Lvivska politekhnika». Lohistyka, no. 833, pp. 143–152.
7. Bagchi P. (2001). On measuring supply chain competency of nations: A developing country perspective. LERC. Cardiff.
8. Pires S., Bremer C., Santa E., Goulart C. (2001). Supply chain and virtual enterprise: Comparison, migration and a case study. International Journal of Logistics: Research and Application, vol. 4, no. 3, pp. 1–25.
9. European Logistics Association (2005) Terminology in Logistics. Terms and Definitions. Glossary of Logistics Terms.
10. Terminology in Logistics (2005). Terms and Definitions. Glossary of Logistics Terms. European Logistics Association.
11. Afanasiev K. M. (2017). Model optymizatsii systemy upravlinnia lantsiuhamy postavok [The supply chain management system’s optimization model]. Infrastruktura rynku [Market Infrastructure], no. 6, pp. 250– 253. Available at: http://www.market-infr.od.ua/journals/2017/6_2017_ukr/52.pdf (accessed 10 April 2024).
12. Dubovyk S. H., Syhyda N. O., Spesyvyi Yu. Yu. (2018). Upravlinnia lantsiuhamy postavok pidpryiemstv, yikhni sutnist i struktura [Management of business supply chains, their essence and structure]. Ekonomika i suspilstvo, no. 18, pp. 402–410. Available at: https://economyandsociety.in.ua/journals/18_ukr/56.pdf (accessed 11 April 2024).
13. Kochubei D. V., Hryhorenko T. M. (2017). Osoblyvosti formuvannia lantsiuhiv postavok pidpryiemstva rozdribnoi torhivli [The Features of Formation of Supply Chains of Retail Trade Enterprise]. Biznes-Inform, no.10, pp. 264–268. 
14. Lysa S. S. (2017). Upravlinnia lantsiuhamy postavok torhovelnykh merezh [Supply chain management of distributive networks]. Visnyk Odeskoho natsionalnoho universytetu. Seriia: Ekonomika, vol. 22, no. 1, pp. 80–84.
15. Syhyda N. O. (2017). Upravlinnia lantsiuhamy postavok: evoliutsiia ta perspektyvy rozvytku [Supply chain management: evolution and further development]. Ekonomichnyi prostir, no. 119, pp. 195–205.
16. Medzhybovska N. S. (2011). Suchasni tendentsii upravlinnia lantsiuhamy postavok [Modern tendencies of the supply chain management]. Pratsi Odeskoho politekhnichnoho universytetu, vol. 1(35), pp. 283–288.
17. Andrew Burton. Demand Driven Material Requirements Planning (DDMRP). 2021. Available at: https: //blog.ifs.com/2021/11/demand-driven-material-requirements-planning-ddmrp/ (accessed 08 April 2024).
18. Ceren Altuntas Vurala (2015). Sustainable Demand Chain Management: An Alternative Perspective for Sustainability in the Supply Chain. Procedia – Social and Behavioral Sciences, vol. 207, pp. 262–273. Doi: 10.1016/j.sbspro.2015.10.095.