339.727.22

інвестиції, інвестиційна привабливість, методи, підходи, взаємозв’язок, країни Північної Європи, управління інвестиціями, оцінювання

Поглиблення міжнародної інтеграції й розширення економічного співробітництва призводить до посилення впливу зовнішніх чинників на соціально-економічний розвиток окремих країн, серед яких особливе місце займають інвестиції. Приплив іноземного капіталу полегшує вирішення багатьох проблем, що стоять перед країною-імпортером капіталу, тому залучення й ефективне включення іноземних інвестицій в систему чинників економічного зростання є найважливішим стратегічним й тактичним завданням будь-якої європейської країни. Стаття має на меті оцінити інвестиційну привабливість країн Північної Європи та ступінь зв’язку між її основними вимірами, визначивши для цього внутрішні та зовнішні чинники. Зовнішні чинники характеризуються здатністю країни залучати нові ресурси. У цьому контексті враховується відкритість економіки, ПІІ та кількість іноземних туристів. Внутрішні виміри включають п’ять груп індикаторів: соціально-економічні, інфраструктурні, інноваційно-дослідні, енергетичні ресурси та сільськогосподарські. На основі ентропійних методів було розроблено підхід до оцінювання ступеня зв’язку між основними вимірами інвестиційної привабливості. Країнами, які були предметами дослідження за період 2000–2021 років, були Фінляндія, Норвегія, Естонія, Литва та Латвія. Проаналізовані дані отримані зі Світового банку даних. Висновки показали, що найвищий ступінь зв’язку інтегрованої інвестиційної привабливості у 2010–2021 роках найбільш інвестиційно привабливими були Латвія та Естонія. У 2020 році найнижчу інтегральну оцінку мали Україна та Норвегія через пандемію Covid-19. Країни, які на сьогодні мають досить високі економічні показники та політичну стійкість (Фінляндія та Норвегія), не є ІП через перенасиченість ринку капіталу. Для України найбільш дестабілізуючими інвестиційну привабливість індикаторами були впровадження інновацій та проведення наукових досліджень. Кількість науковців з 2010 року до 2021 знизилась втричі, а кількість витрат на дослідження та розробку у співвідношенні до ВВП удвічі. Результати попарного та інтегрованого оцінювання координації та взаємозв'язок між основними вимірами інвестиційної привабливості дозволив виявити як позитивні, так і негативні тенденції її зміни, обґрунтовуючи державну політику підвищення інвестиційної привабливості. 

1. Асаул А. Н., Павлиха Н. В. Совершенствование метода многомерной статистической оценки для диагностики инвестиционной привлекательности регионов. Вісник академії економічних наук України. 2004. № 1. С. 9–15.
2. Бражко О. В. Особливості формування оцінки інвестиційної привабливості економіки. Інвестиції: практика та досвід. 2009. № 12. С. 16–20. 
3. Гелеверя Є. М., Сергієнко Ю. І. Інвестиційна привабливість регіонів як основа сталого розвитку країни. Бізнес Інформ. 2020. № 4. C. 111–117.
4. Іванова Н. Ю., Данилів А. І. Оцінка інвестиційної привабливості регіону: порівняльний аналіз сучасних методик. Наукові записки. Т. 56. Економічні науки / Нац. ун-т «Києво-Могилянська академія». Київ: Академія, 2006. С. 16–22.
5. Кремень О. І., Куберка В. І. Особливості оцінювання інвестиційної привабливості регіону. Прикладна статистика: проблеми теорії та практики: Зб. наук. пр. 2010. Вип. 7. С. 212–224.
6. Лугова М. С., Цимбалюк І. О., Павліха Н. В. Інвестиційна діяльність регіону в умовах європейської інтеграції: ретроспективний аналіз та напрями активізації: монографія. Луцьк: Вежа-Друк, 2022. 242 с.
7. Чорна О. Ю., Касьяненко Д. Ю., Чорний В.О. Інвестиційна привабливість Луганського і Донецького регіону: значущість, проблемні питання та напрями підвищення. Вісник Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля. 2021. № 6 (270). С. 66–76. URL: https://journals.snu.edu.ua/index.php/VisnikSNU/article/view/26/22 (дата звернення: 17.01.2024).
8. Янишин Я. С., Кашуба Ю. П. Привабливість міжнародних інвестицій в Україні. Економіка АПК. 2012. № 7. С. 63–69.
9. Новікова О. Ф., Амоша О. І., Антонюк В. П., Вишневський В. П. та ін. Соціальні ресурси децентралізації управління: механізми мобілізації та ефективного використання : монографія до 100-річчя НАН України. Київ : ІЕП НАН України, 2018. 480 с.

1. Asaul A. N., Pavlykha N. V. (2004). Sovershenstvovanye metodamnohomernoi statystycheskoi otsenky dlia dyahnostyky ynvestytsyonnoi pryvlekatelnosty rehyonov. [Improvement of the method of multivariate statistical estimation for the diagnosis of investment attractiveness of regions]. Visnyk akademii ekonomichnykh nauk Ukrainy, no. 1, pp. 9–15.
2. Brazhko O. V. (2009). Osoblyvosti formuvannia otsinky investytsiinoipryvablyvosti ekonomiky. [Peculiarities of forming an assessment of the investment attractiveness of the economy]. Investytsii: praktyka ta dosvid, no. 12, pp. 16–20. 
3. Heleveria Ye. M., Serhiienko Yu. I. (2020). Investytsiina pryvablyvist rehioniv yak osnova staloho rozvytku krainy. [Investment attractiveness of regions as the basis of sustainable development of the country]. Biznes Inform, no. 4, pp. 111–117. 
4. Ivanova N. Yu., Danyliv A. I. (2006). Otsinka investytsiinoi pryvablyvosti rehionu: porivnialnyi analiz suchasnykh metodyk. [Evaluation of the investment attractiveness of the region: a comparative analysis of modern methods]. Naukovi zapysky. T. 56. Ekonomichni nauky / Nats. un-t “Kyievo-Mohylianska akademiia”. Kyiv: Akademiia. P. 16–22.
5. Kremen O. I., Kuberka V. I. (2010). Osoblyvosti otsiniuvannia investytsiinoi pryvablyvosti rehionu. [Peculiarities of evaluating the investment attractiveness of the region]. Prykladna statystyka: problemy teorii ta praktyky: zb. nauk. pr., vol. 7, pp. 212–224.
6. Luhova M. S., Tsymbaliuk I. O., Pavlikha N. V. (2022). Investytsiina diialnist rehionu v umovakh yevropeiskoi intehratsii: retrospektyvnyi analiz ta napriamy aktyvizatsii: monohrafiia. [Investment activity of the region in the conditions of European integration: retrospective analysis and directions of activation]. Lutsk: Vezha-Druk.
7. Chorna O. Iu., Kasianenko D. Iu., Chornyi V. O. (2021). Investytsiina pryvablyvist Luhanskoho i Donetskoho rehionu: znachushchist, problemni pytannia ta napriamy pidvyshchennia. [Investment attractiveness of the Luhansk and Donetsk region: significance, problematic issues and directions for improvement]. Visnyk Skhidnoukrainskoho natsionalnoho universytetu imeni Volodymyra Dalia, no. 6 (270), p. 66–76. Available at: https://journals.snu.edu.ua/index.php/VisnikSNU/article/view/26/22 (accessed 17 January 2024).
8. Ianyshyn Ya. S., Kashuba Yu. P. (2012). Pryvablyvist mizhnarodnykh investytsii v Ukraini. [Attractiveness of international investments in Ukraine]. Ekonomika APK, no 7, pp. 63–69.
9. Novikova O. F., Amosha O. I., Antoniuk V. P., Vyshnevskyi V. P. ta in. (2018). Sotsialni resursy detsentralizatsii upravlinnia: mekhanizmy mobilizatsii ta efektyvnoho vykorystannia. [Social resources of management decentralization: mechanisms of mobilization and effective use]. Monohrafiia do 100-richchia NAN Ukrainy. Kyiv: IEP NAN Ukrainy.