logo logo


Взаємозв’язок суб’єктивного та об’єктивного щастя: історична ретроспектива досліджень, нові емпіричні докази та роздуми

НазваВзаємозв’язок суб’єктивного та об’єктивного щастя: історична ретроспектива досліджень, нові емпіричні докази та роздуми
Назва англійськоюThe relationship between subjective and objective happiness: a historical review of research, new empirical evidence, and reflections
АвториЛариса Лігоненко, Євген Борисов
Принадлежність Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, Київ, Україна
Бібліографічний описЛігоненко Л., Борисов Є. Взаємозв’язок суб’єктивного та об’єктивного щастя: історична ретроспектива досліджень, нові емпіричні докази та роздуми. Галицький економічний вісник. 2024. Том 90. № 5. С. 210-220.
Bibliographic description (trans):Ligonenko L., Borysov Ye. The relationship between subjective and objective happiness: a historical review of research, new empirical evidence, and reflections. Galician economic journal, 2024, vol. 90, no 5, pp. 210-220.
Bibliographic description:Ligonenko L., Borysov Ye. The relationship between subjective and objective happiness: a historical review of research, new empirical evidence, and reflections. Galician economic journal, 2024, vol. 90, no 5, pp. 210-220.
UDC:

316.62:330.16 

DOI https://doi.org/10.33108/galicianvisnyk_tntu2024.05.210
Ключові слова

економіка щастя, щастя, суб’єктивне благополуччя, чинники благополуччя, предиктори щастя

Короткий опис

Присвячено отриманню нових емпіричних доказів стосовно співвідношення суб’єктивного та об’єктивного благополуччя. Метою дослідження став подальший розвиток підходів до визначення переліку показників (змінних), які формують передумови суб’єктивного благополуччя (щастя, задоволеності життям) та можуть використовуватися в перебігу досліджень щастя; виявлення факторів, які зумовлюють суб’єктивне благополуччя (предиктори щастя) для країн з різним рівнем ВВП на душу населення (GDP per capita). Інформаційною базою дослідження стали результати Щорічного Всесвітнього опитування стосовно сприйняття щастя (World Happiness Repor) та Індекс глобальної конкурентоспроможності (The IMD World Competitiveness Ranking). На основі оцінювання тісноти кореляційних зв’язків були перевірені гіпотези щодо впливу на сприйняття щастя таких факторів, як: Пенсійне фінансування (Pension funding, Pens), Рівні можливості (Equal opportunit, EO), Наявний дохід (Disposable Income, DI), Використання великих даних і аналітики (Use of big data and analytics, BigData), Імідж за кордоном або брендинг (Image abroad or branding, Braind), Цифрова трансформація в компаніях (Digital transformation in companies, Digital), Інфраструктура охорони здоров’я (Health infrastructure, InfrHealth). З метою перевірки гіпотези про залежність суб’єктивного благополуччя (щастя) від показника об’єктивного благополуччя (GDP) країни були згруповані у 2 групи («бідні» та «заможні») по 27 країн кожна – з доходом вище та нижче середнього по сукупності країн, які увійшли в нашу вибірку (40 тис. доларів США). Проведене дослідження дозволяє констатувати, що предиктор GDP для першої групи («бідні» країни) суттєво впливає на «рівень щастя», тоді як для другої групи («заможні» країни) не впливає. Перелік предикторів суб’єктивного благополуччя (щастя) залежить від об’єктивного благополуччя, індикатором якого є GDP: предиктор FLS (свобода робити життєвий вибір) є суттєвим для «заможних» і не суттєвим для «бідних» країн; предиктор PC (сприйняття корупції) є суттєвим (з від’ємною кореляцією) для «заможних країн», тоді як для «бідних країн» він не є статистично значущим; предиктор DI (наявний дохід) суттєво впливає на рівень щастя для першої групи, тоді як для другої групи не суттєво. Отримані висновки мають бути враховані державними та регіональними органами; слугувати мотиватором для розроблення відповідних цільових програм та планів заходів, спрямованих на їх покращення.

ISSN:2409-8892
Перелік літератури
  1. Щастя: до цілісного підходу до розвитку: резолюція Генеральної Асамблеї ООН 2011. URL: https://digitallibrary.un.org/record/715187 (дата звернення: 10.06.2024).
  2. Enabling Technologies for Industry 5.0. Results of a workshop with Europe’s technology leaders. URL: https://op.europa.eu/en/publication-detail/-/publication/8e5de100-2a1c-11eb-9d7e-01aa75ed71a1 (дата звернення: 10.06.2024).
  3. Dominko M., Verbič M. The economics of subjective well-being: A bibliometric analysis. Journal of Happiness Studies. 2019. No. 20 (6). P. 1973–1994. Doi: 10.1007/s10902-018-0022-z.
  4. Jain M., Sharma G., Mahendru M. Can i sustain my happiness? A review, critique and research agenda for economics of happiness. Sustainability (Switzerland). 2019. No. 11 (22). Doi: 10.3390/su11226375.
  5. Singh K., Saxena G., Mahendru M. Revisiting the determinants of happiness from a grounded theory approach. International Journal of Ethics and Systems. 2023. No. 39 (1). P. 21–35. Doi: 10.1108/IJOES-12-2021-0236.
  6. Істерлін Чи покращує економічне зростання людську долю? Деякі емпіричні докази. В Пол А. Девід; Мелвін В. Редер (ред.). Нації та домогосподарства в умовах економічного зростання: есе на честь Мойсея Абрамовича. Нью-Йорк : Academic Press, Inc. 1974.
  7. Істерлін Річард Парадокс втрачено? Огляд поведінкової економіки. 2017. № 4 (4). С. 311–339. Doi10.1561/105.00000068.
  8. Кларк Ендрю Е., Фрайтерс Пол, Шилдс Майкл А. Відносний дохід, щастя та корисність: пояснення парадоксу Істерліна та інших головоломок. Журнал економічної літератури. 2008. № 46 (1). Р. 95–144. Doi10.1257/jel.46.1.95.
  9. Ehsan Latif Адаптація щастя до доходу: дані з Канади. Економічний вісник. 2015. № 35 (3).
  10. Diener E., Lucas R. E., & Scollon C. N. Beyond the Gedonic Treadmill: Revising the Adaptation Theory of Well-Being, The Science of Well-Being: The Collected Works of Ed Diener, Dordrecht: Springer Netherlands, 2009. Р. 103–118. Doi10.1007/978-90-481-2350-6_5.
  11. Грем Ліам, Освальд, Ендрю Дж. Гедонічний капітал, адаптація та стійкість. Журнал економічної поведінки та організації. 2010. № 76 (2). Р. 372–384. Doi10.1016/j.jebo.2010.07.003.
  12. DiTella R., RJ MacCulloch, AJ Oswald. Уподобання над інфляцією та безробіттям: докази опитувань щастя. Американський економічний огляд. 2001. № 91 (1). Р. 335–341. CiteSeerX 10.1.1.23.7315. Doi: 10.1257/aer.91.1.335. S2CID 14823969.
  13. Вулферс Джастін. Чи волатильність ділового циклу коштує дорого? Докази опитувань суб’єктивного благополуччя. Міжнародні фінанси. 2003. № 6 (1). C. 1–26. Doi: 10.1111/1468-2362.00112.
  14. Layard R., Clark A., Senik C. Причини щастя і нещастя. У Всесвітньому звіті про щастя за 2012 рік. Мережа рішень для сталого розвитку. 2012.
  15. Stevenson B., Wolfers J. Економічне зростання та суб’єктивне благополуччя: переоцінка парадоксу Істерліна. Документи Брукінгса про економічну діяльність. 2008. № 1. C. 1–87. Doi: 10.1353/eca. 0.0001. JSTOR 27561613. S2CID 244381151.
  16. Sacks DW, Stevenson B., Wolfers J. Суб'єктивне благополуччя, дохід, економічний розвиток і зростання У …і прагнення до щастя: благополуччя та роль уряду. Лондон : Інститут економічних питань. 2012. С. 59–97.
  17. Diener E., Tay L., Oishi S. Зростання доходів і суб’єктивний добробут націй. Журнал особистості та соціальної психології. 2013. № 104 (2). С. 267–76. Doi: 10.1037/a0030487.
  18. Veenhoven R., Vergunst F. Ілюзія Істерліна: економічне зростання супроводжується великим щастям. Міжнародний журнал щастя та розвитку. 2014. № 1 (4). C. 311–343. Doi: 10.1504/IJHD. 2014.066115.
  19. Істерлін Річард Парадокс втрачено? Огляд поведінкової економіки. 2017. № 4 (4). C. 311–339. Doi10.1561/105.00000068.
  20. Fanning A. L., O'Neill D. W. The Wellbeing–Consumption paradox: Happiness, health, income, and carbon emissions in growing versus non-growing economies. Journal of Cleaner Production. 2019. № 212. C. 810–821. Doi: 10.1016/j.jclepro.2018.11.223.
  21. Jebb A. T., Tay L., Diener E., Oishi S. Happiness, income satiation and turning points around the world. Nature Human Behaviour. 2018. № 2 (1). C. 33–38.
  22. Stelzner M. Growth, consumption, and happiness: Modeling the easterlin paradox. Journal of Happiness Studies. 2022. № 23 (2). C. 377–389. Doi: 10.1007/s10902-021-00402-4.
  23. Helliwell John F., Richard Layard, Jeffrey Sachs, Jan-Emmanuel De Neve, eds. World Happiness Report 2021. New York: Sustainable Development Solutions Network. 2021. URL: https://worldhappiness. report/ed/2021/ (дата звернення: 10.06.2024).
  24. IMD World Competitiveness Online. URL: https://worldcompetitiveness.imd.org/ (дата звернення: 10.06.2024).
  25. Haerpfer C., Inglehart R., Moreno A., Welzel C., Kizilova K., Diez-Medrano J., Lagos M., Norris P., Ponarin E., Puranen B. (eds.). World Values Survey: Round Seven – Country-Pooled Datafile Version 5.0. Madrid, Spain & Vienna, Austria: JD Systems Institute & WVSA Secretariat. 2022. Doi: 10.14281/ 18241.20.
  26. John F. Helliwell, Haifang Huang, Shun Wang, and Max Norton Statistical Appendix 1 for Chapter 2 of World Happiness Report 2021 March 18, 2021. URL: https://happiness-report.s3.amazonaws.com/ 2021/Appendix1WHR2021C2.pdf (дата звернення: 10.06.2024).
References:
  1. Shhastja: do cilisnogho pidkhodu do rozvytku: rezoljucija Gheneraljnoji Asambleji OON [Happiness: towards a holistic approach to development: a resolution of the UN General Assembly]. 2011. Available at: https://digitallibrary.un.org/record/715187 (accessed 10 June 2024).
  2. Enabling Technologies for Industry 5.0. Results of a workshop with Europe’s technology leaders. Available at: https://op.europa.eu/en/publication-detail/-/publication/8e5de100-2a1c-11eb-9d7e-01aa75 ed71a1 (accessed 10 June 2024).
  3. Dominko M., Verbič M. (2019) The economics of subjective well-being: A bibliometric analysis. Journal of Happiness Studies, no. 20 (6), pp. 1973–1994. Doi: 10.1007/s10902-018-0022-z.
  4. Jain M., Sharma G., Mahendru M. (2019) Can i sustain my happiness? A review, critique and research agenda for economics of happiness. Sustainability (Switzerland), no. 11 (22). Doi: 10.3390/su11226375.
  5. Singh K., Saxena G., Mahendru M. (2023) Revisiting the determinants of happiness from a grounded theory approach. International Journal of Ethics and Systems, no. 39 (1), pp. 21–35. Doi: 10.1108/IJOES-12-2021-0236.
  6. Isterlin (1974). Chy pokrashhuje ekonomichne zrostannja ljudsjku dolju? Dejaki empirychni dokazy [Does economic growth improve human lot? Some empirical evidence]. V. Pol A. Devid; Melvin V. Reder (red.). Naciji ta domoghospodarstva v umovakh ekonomichnogho zrostannja: ese na chestj Mojseja Abramovycha. Njju-Jork: Academic Press, Inc. [Nations and Households under Economic Growth: Essays in Honor of Moisei Abramovich. New York: Academic Press, Inc.].
  7. Isterlin Richard (2017) Paradoks vtracheno? Oghljad povedinkovoji ekonomiky [The paradox is lost?] Overview of behavioral economics, no. 4 (4), pp. 311–339. Doi10.1561/105.00000068.
  8. Klark, Endrju E.; Frajters, Pol; Shylds, Majkl A. (2008). Vidnosnyj dokhid, shhastja ta korysnistj: pojasnennja paradoksu Isterlina ta inshykh gholovolomok [Relative Income, Happiness, and Utility: Explaining the Easterlin Paradox and Other Puzzles]. Journal of economic literature, no. 46 (1), pp. 95–144. Doi10.1257/jel.46.1.95.
  9. Ehsan Latif (2015) Adaptacija shhastja do dokhodu: dani z Kanady [Adaptation of Happiness to Income: Evidence from Canada]. Economic Herald, no. 35 (3).
  10. Diener E., Lucas R. E., & Scollon C. N. (2009). Beyond the Gedonic Treadmill: Revising the Adaptation Theory of Well-Being, The Science of Well-Being: The Collected Works of Ed Diener, Dordrecht: Springer Netherlands, pp. 103–118. Doi10.1007/978-90-481-2350-6_5.
  11. Ghrem, Liam; Osvaljd, Endrju Dzh. (2010-11-01). Ghedonichnyj kapital, adaptacija ta stijkistj. [Hedonic capital, adaptation and sustainability]. Journal of Economic Behavior and Organization, no. 76 (2), pp. 372–384. Doi10.1016/j.jebo.2010.07.003 . ISSN 0167-2681.
  12. DiTella R., RJ MacCulloch, AJ Oswald (2001) Upodobannja nad infljacijeju ta bezrobittjam: dokazy opytuvanj shhastja. [Preferences over Inflation and Unemployment: Evidence from Happiness Surveys]. American Economic Review, no. 91 (1), pp. 335–341. CiteSeerX 10.1.1.23.7315. Doi: 10.1257/aer. 91.1.335.S2CID 14823969.
  13. Vulfers Dzhastin (2003) Chy volatyljnistj dilovogho cyklu koshtuje dorogho? Dokazy opytuvanj sub'jektyvnogho blaghopoluchchja [Is Business Cycle Volatility Costly? Evidence from Surveys of Subjective Well-Being]. Mizhnarodni finansy, no. 6 (1), pp. 1–26. Doi: 10.1111/1468-2362.00112.
  14. Layard R., Clark A., and Senik C. (2012). Prychyny shhastja i neshhastja. U Vsesvitnjomu zviti pro shhastja za 2012 rik. [Causes of happiness and unhappiness. In the 2012 World Happiness Report]. Merezha rishenj dlja stalogho rozvytku.
  15. Stevenson B., and Wolfers J. (2008) Ekonomichne zrostannja ta sub'jektyvne blaghopoluchchja: pereocinka paradoksu Isterlina. Dokumenty Brukinghsa pro ekonomichnu dijaljnistj. [Economic Growth and Subjective Well-Being: Reassessing the Easterlin Paradox.]. Brookings Papers on Economic Activity, no. 1–87. Doi: 10.1353/eca.0.0001.JSTOR 27561613. S2CID 244381151.
  16. Sacks DW, B. Stevenson, and J. Wolfers (2012). Sub'jektyvne blaghopoluchchja, dokhid, ekonomichnyj rozvytok i zrostannja. U …i praghnennja do shhastja: blaghopoluchchja ta rolj urjadu [Subjective well-being, income, economic development and growth. In and the Pursuit of Happiness: Well-Being and the Role of Government]. London: Instytut ekonomichnykh pytanj, pp. 59–97.
  17. Diener E., Tay L., and Oishi S. (2013) Zrostannja dokhodiv i sub'jektyvnyj dobrobut nacij [Income growth and the subjective well-being of nations]. Zhurnal osobystosti ta socialjnoji psykhologhiji, no. 104 (2), pp. 267–76. Doi: 10.1037/a0030487. PMID 23106249. S2CID 3255125.
  18. Veenhoven R. and Vergunst F. (2014) Iljuzija Isterlina: ekonomichne zrostannja suprovodzhujetjsja velykym shhastjam [The Easterlin Illusion: Economic Growth Comes with Great Happiness]. Mizhnarodnyj zhurnal shhastja ta rozvytku, no. 1 (4), pp. 311–343. Doi: 10.1504/IJHD.2014.066115.
  19. Isterlin, Richard (2017). Paradoks vtracheno? [The paradox is lost?]. Oghljad povedinkovoji ekonomiky, no. 4 (4), pp. 311–339. Doi10.1561/105.00000068.
  20. Fanning A. L., O'Neill D. W. (2019) The Wellbeing–Consumption paradox: Happiness, health, income, and carbon emissions in growing versus non-growing economies. Journal of Cleaner Production, no. 212, pp. 810–821. Doi: 10.1016/j.jclepro.2018.11.223.
  21. Jebb A. T., Tay L., Diener E., Oishi S. (2018) Happiness, income satiation and turning points around the world. Nature Human Behaviour, no. 2 (1), pp. 33–38.
  22. Stelzner M. (2022) Growth, consumption, and happiness: Modeling the easterlin paradox. Journal of Happiness Studies, no. 23 (2), pp. 377–389. Doi: 10.1007/s10902-021-00402-4.
  23. Helliwell John F., Richard Layard, Jeffrey Sachs, and Jan-Emmanuel De Neve, eds. (2021). World Happiness Report 2021. New York: Sustainable Development Solutions Network. Available at: https://worldhappiness.report/ed/2021/ (accessed 10 June 2024).
  24. IMD World Competitiveness Online. Available at: https://worldcompetitiveness.imd.org/ (accessed
    10 June 2024).
  25. Haerpfer C., Inglehart R., Moreno A., Welzel C., Kizilova K., Diez-Medrano J., Lagos M., Norris P., Ponarin E., Puranen B. (eds.). (2022) World Values Survey: Round Seven – Country-Pooled Datafile Version 5.0. Madrid, Spain & Vienna, Austria: JD Systems Institute & WVSA Secretariat. Doi:10.14281/18241.20.
  26. John F. Helliwell, Haifang Huang, Shun Wang, and Max Norton (2021) Statistical Appendix 1 for Chapter 2 of World Happiness Report 2021 March 18. Available at: /https://happiness-report.s3. amazonaws.com/2021/Appendix1WHR2021C2.pdf (accessed 10 June 2024).
Завантажити

Всі права захищено © 2019. Тернопільський національний технічний університет імені Івана Пулюя.