331.101.262:330.34.014:502.131.1

людський потенціал, Цілі сталого розвитку, гідна праця, економічне зростання, розвиток персоналу, мотивація праці, психологічне благополуччя, стресостійкість, європейські стандарти

Досліджено актуальні проблеми розвитку людського потенціалу в контексті досягнення Цілі сталого розвитку № 8 «Гідна праця та економічне зростання». Проаналізовано теоретичні засади поняття «людський потенціал» через призму визначень провідних науковців та запропоновано авторське трактування терміна. Розглянуто ключові компоненти людського потенціалу та їх взаємозв'язок із різними аспектами сталого розвитку. Визначено основні проблеми та виклики у сфері розвитку людського потенціалу, зокрема: невідповідність професійних навичок потребам ринку праці, дефіцит кваліфікованих кадрів, гендерна нерівність, незадовільні умови праці, недостатні інвестиції в наукові дослідження та обмежений доступ до новітніх технологій. Продемонстровано взаємозв'язок між розвитком людського потенціалу та іншими Цілями сталого розвитку, такими, як якісна освіта, гендерна рівність, інновації та інфраструктура, подолання бідності та скорочення нерівності. Запропоновано комплексний підхід до управління людським потенціалом на підприємствах, який включає: вдосконалення систем матеріального стимулювання через упровадження бонусної оплати праці та некритеріального оцінювання; адаптацію європейських стандартів управління персоналом (EQF, ESCO, ESP, EQPR); забезпечення гнучких умов праці через можливість віддаленої роботи та створення тимчасових дистанційних команд; надання психологічної підтримки працівникам, зокрема в умовах стресових розладів та емоційного вигорання; залучення персоналу до процесів прийняття рішень через використання методів колективної експертизи та диджиталізації робочих процесів. Обґрунтовано необхідність системного підходу до впровадження запропонованих заходів на рівні держави, громад, підприємств та окремих індивідів для досягнення прогресу в розвитку людського потенціалу та забезпечення сталого економічного зростання. Наголошено на важливості збереження психологічного благополуччя працівників як невід'ємної складової гідної праці та повноцінної реалізації людського потенціалу. Результати дослідження мають практичну цінність для підприємств, що прагнуть підвищити ефективність управління людськими ресурсами та сприяти досягненню Цілей сталого розвитку.

1. Цілей сталого розвитку Global Compact. Global Compact. URL: https://globalcompact.org.ua/tsili-stijkogo-rozvytku/ (дата звернення: 01.11.2024).
2. Островська Г. Управління інтелектуальним потенціалом підприємства. Галицький економічний вісник. 2019. Т. 55. № 2. С. 88–97.
3. Шкода Т., Теплюк М., Сагайдак М. Управління інтелектуальним потенціалом у формуванні стратегічного партнерства наука-бізнес-освіта. Балтійський журнал економічних досліджень. 2020. Т. 6. № 5. С. 221–232. URL: http://www.baltijapublishing.lv/index.php/issue/article/view/946/ 1000 (дата звернення: 01.11.2024).
4. Носова Т. Економічна сутність категорії «інтелектуальний потенціал». Механізм регулювання економіки. 2014. № 2. С. 159–166.
5. Диба Л. Сутність понять «інтелектуальний потенціал» та «інтелектуальний капітал» як економічних категорій. Економічний вісник НТУУ «КПІ». 2011. Вип. 17.
6. Мойсеєнко І. П. Проблеми структурного аналізу інтелектуального потенціалу підприємства. Науковий економічний журнал «Актуальні проблеми економіки». ВНЗ «Національна академія управління». 2007. № 10 (76). С. 165–171.
7. Шульга О. Розвиток людського капіталу в контексті досягнення цілей сталого розвитку. Причорноморські економічні студії. 2023. № 83. URL: https://doi.org/10.32782/bses.83-3 (дата звернення: 01.11.2024).
8. Газуда Л. М. Людський потенціал в контексті розвитку територіальних економічних систем. Науковий вісник Ужгородського університету. Серія: Економіка. 2016. Вип. 1 (2). С. 112–116.

1. Tsilei staloho rozvytku Global Compact. Global Compact. Available at: https: //globalcompact.org.ua/tsili-stijkogo-rozvytku/ (accessed 01 November 2024).
2. Ostrovska H. (2019) Upravlinnia intelektualnym potentsialom pidpryiemstva [Management by intellectual potential of enterprise]. Halytskyi ekonomichnyi visnyk, vol. 55, no. 2, pp. 88–97. Available at: https://galicianvisnyk.tntu.edu.ua/pdf/55/264.pdf (accessed 01 November 2024).
3. Shkoda T., Tepliuk M., Sahaidak M. (2020) Upravlinnia intelektualnym potentsialom u formuvanni stratehichnoho partnerstva nauky, biznesu ta osvity [Intellectual potential management in forming strategic partnership of science-business-education]. Baltic Journal of Economic Studies, vol. 6, no. 5, pp. 221–232. Available at: http://www.baltijapublishing.lv/index.php/issue/article/view/946/1000 (accessed 01 November 2024).
4. Nosova T. I. (2014) Ekonomichna sutnist katehorii “intelektualnyi potentsial” [The economic essence of the category «intellectual potential»]. Mekhanizm rehuliuvannia ekonomiky, no. 2 (64), pp. 159–166.
5. Dyba L. M. (2011) Sutnist poniat «intelektualnyi potentsial» ta «intelektualnyi kapital» yak ekonomichnykh katehorii [The essence of the concepts “intellectual potential” and “intellectual capital” as economic categories]. Ekonomichnyi visnyk NTUU “KPI”, vol. 17.
6. Moiseienko I. P. (2007) Problemy strukturnoho analizu intelektualnoho potentsialu pidpryiemstva [Problems of structural analysis of enterprise intellectual potential]. Naukovyi ekonomichnyi zhurnal “Aktualni problemy ekonomiky”. VNZ “Natsionalna akademiia upravlinnia”, no. 10 (76), pp. 165–171.
7. Shulha O. (2023) Rozvytok liudskoho kapitalu v konteksti dosiahnennia tsilei staloho rozvytku [Human capital development in the context of achieving sustainable development goals]. Prychornomorski ekonomichni studii, no. 83. Available at: https://doi.org/10.32782/bses.83-3 (accessed 01 November 2024).
8. Hazuda L. M. (2016) Liudskyi potentsial v konteksti rozvytku terytorialnykh ekonomichnykh system  [Human potential in the context of territorial economic systems development]. Naukovyi visnyk Uzhhorodskoho universytetu. Seriia: Ekonomika, vol. 1 (2), pp. 112–116.