logo logo


Дослідження емоційних реакцій та психологічних обмежень споживачів на ринку туристичних послуг

НазваДослідження емоційних реакцій та психологічних обмежень споживачів на ринку туристичних послуг
Назва англійськоюResearch on emotional reactions and psychological limitations of consumers in the tourism market
АвториНаталія Летуновська, Амелія Бондаренко
ORCID 0
Принадлежність Сумський державний університет, Суми, Україна
Бібліографічний опис Летуновська Н., Бондаренко А. Дослідження емоційних реакцій та психологічних обмежень споживачів на ринку туристичних послуг. Галицький економічний вісник. 2025. Том 96. № 5. С. 234-240.
Bibliographic description (trans): Letunovska N., Bondarenko A. Research on emotional reactions and psychological limitations of consumers in the tourism market. Galician economic journal, 2025, vol. 96, no 5, pp. 234-240.
Bibliographic description: Letunovska N., Bondarenko A. Research on emotional reactions and psychological limitations of consumers in the tourism market. Galician economic journal, 2025, vol. 96, no 5, pp. 234-240.
UDC:

338.48:159.9:658.8 

DOI https://doi.org/10.33108/galicianvisnyk_tntu2025.05.234
Ключові слова

поведінка споживачів на туристичному ринку, психологія туризму, маркетингове дослідження, емоційні реакції туристів, тривога та стрес під час подорожей

Короткий опис

Туризм є одним із найактивніших та найшвидше зростаючих секторів світової економіки. Він не лише сприяє економічному розвитку, генеруючи доходи, створюючи можливості працевлаштування та розвиваючи цивільну інфраструктуру, але й відіграє важливу роль у формуванні культурного обміну, посиленні соціальної інтеграції та стимулюванні особистісного зростання. Туризм надає людям можливості відкривати для себе нові культури, розширювати свій кругозір та розвивати міжкультурне розуміння. Однак ринок подорожей є складним, динамічним та багатогранним. Багато факторів, включаючи емоційні реакції та психологічні обмеження, істотно впливають на поведінку споживачів та процеси ухвалення рішень індивідами про майбутню подорож. Ці психологічні та емоційні аспекти часто визначають уподобання, мотивацію та задоволення мандрівників своїм досвідом. Емоційні реакції, такі, як страх, радість, очікування, розчарування, тривога та хвилювання, можуть значною мірою впливати на рішення споживачів щодо вибору туристичних напрямків, видів відпочинку та постачальників туристичних послуг. Наприклад, страх перед невідомим, незнайомі звичаї або політична нестабільність можуть перешкодити споживачам вибирати певні напрямки, навіть коли ці місця мають багато чого запропонувати. І навпаки, радість та очікування майбутньої відпустки можуть надихнути споживачів досліджувати нові місця, ризикувати або інвестувати більше фінансово та емоційно у свої подорожі. Більше того, психологічні характеристики, такі, як стереотипи, вплив соціальних норм, усталені переконання та особисті цінності також можуть обмежувати або спрямовувати рішення споживачів на туристичному ринку. Наприклад, мандрівники можуть покладатися на популярні стереотипи або медіа-образи, які формують їхнє сприйняття привабливості, безпеки чи цінності місця призначення. Як результат, вони можуть обирати популярні або надмірно комерціалізовані напрямки, які насправді не відповідають їхнім уподобанням чи потребам. Розуміння цих емоційних та психологічних впливів є важливим для розроблення ефективних маркетингових стратегій, персоналізації послуг та підвищення задоволеності клієнтів. У цій статті досліджуються ці аспекти та надаються практичні рекомендації для туристичних компаній, які прагнуть ефективніше реагувати на поведінку споживачів. 

ISSN:2409-8892
Перелік літератури
  1. The tourism industry will significantly contribute to global GDP in 2024. Available at: https://news.finance. ua/ua/industriya-turyzmu-zrobyt-rekordnyy-vnesok-u-svitovyy-vvp-u-2024-roci (accessed: 24 August 2025). (In Ukrainian).
  2. Koval S. (2025). The role of neuromarketing in restoring trust in the tourism industry of Ukraine. Abstracts of the reports of the II International Scientific and Practical Conference “Challenges for the tourism business in Ukraine: European practice”. Lviv: Rastr-7. pp. 161–162. Available at: https://lpnu.ua/sites/ default/files/2023/pages/24673/zbirnik-tez-ii-mnpk-15-16052025.pdf (in Ukrainian) (accessed: 23 August 2025).
  3. Cohen E. (1972) Toward a sociology of international tourism. Political Economics, vol. 39 (1), pp. 164– 182.
  4. Reisinger Y., Mavondo F. (2005) Travel anxiety and intentions to travel internationally: Implications of travel risk perception. Journal of Travel Research, vol. 43 (3). Doi: https://doi.org/10.1177/00472875042 72017.
  5. Oberg K. (1960) Culture shock and the problem of adjustment to new cultural environments. Practical Anthropology, vol. 7 (4), pp. 177–182. Doi: https://doi.org/10.1177/009182966000700405.
  6. Ward C., Bochner S., Furnham A. (2001). The psychology of culture shock. London: Routledge
  7. Tussyadiah I. P., Fesenmaier D. R. (2009) Mediating tourist experiences: Access to places via shared videos. Annals of Tourism Research, vol. 36 (1), pp. 24–40. Doi:10.1016/j.annals.2008.10.001.
  8. Kim J., Fesenmaier D. R., Johnson S. L. (2013). The effect of feedback within social media on tourism experiences. International Conference of Design, user experience, and usability, pp. 212–220. Available at: https://link.springer.com/chapter/10.1007/978-3-642-39253-5_23 (accessed: 22 August 2025).
  9. Zenker S., Kock F. (2020) The coronavirus pandemic – A critical discussion of a tourism research agenda. Tourism Management, vol. 81. 104164. Doi: https://doi.org/10.1016/j.tourman.2020.104164.
  10. Rahmanov F., Letunovska N., Lyulyov O. (2020). Marketing of social tourism. 55th International Scientific Conference on Economic and Social Development, pp. 147–160.
  11. Costa P. T., McCrae R. R. (1992) The five‑factor model of personality and its relevance to personality disorders. Journal of Personality Disorders, no. 6 (4), рр. 343–359. Doi: https://doi.org/10.1521/pedi. 1992.6.4.343.
  12. Rosokhata А., Letunovska N., Makerska V., Kropyva V. (2021) Consumer behavior in the digital environment under the influence of the COVID-19 pandemic: the importance of the health factor and business transparency. Economic Bulletin, no. 3, pp. 98–109. Doi: https://doi.org/10.35774/visnyk2021. 03.098. (In Ukrainian).
  13. Kuzior A., Lyulyov O., Pimonenko T., Kwilinski A., Krawczyk D. (2021) Post-industrial tourism as a driver of sustainable development. Sustainability, no. 13. 8145. Doi: https://doi.org/10.3390/ su13158145.
  14. Konstantopoulou Ch., Sotirios V., Panagiotis L. (2024) Well-being and tourism: A systematic literature review. Economies, no. 12. 281. Doi: https://doi.org/10.3390/ economies12100281.
References:
  1. Індустрія туризму зробить рекордний внесок у світовий ВВП у 2024 році. URL: https://news. finance.ua/ua/industriya-turyzmu-zrobyt-rekordnyy-vnesok-u-svitovyy-vvp-u-2024-roci (дата звернення: 24 серпня 2025)
  2. Коваль С. Роль нейромаркетингу у відновленні довіри до туристичної галузі України. Виклики для туристичного бізнесу в Україні: європейська практика : тези доп. ІІ Міжнар. наук.-практ. конф. Львів: Растр-7, 2025. С. 161–162. URL: https://lpnu.ua/sites/default/ files/2023/pages/24673/zbirnik-tezii-mnpk-15-16052025.pdf (дата звернення: 23 серпня 2025).
  3. Cohen E. Toward a sociology of international tourism. Political Economics. 1972. No. 39 (1). P. 164–182.
  4. Reisinger Y., Mavondo F. Travel anxiety and intentions to travel internationally: Implications of travel risk perception. Journal of Travel Research. 2005. Vol. 43 (3). Doi: https://doi.org/10.1177/004728750427 2017.
  5. Oberg K. Culture shock and the problem of adjustment to new cultural environments. Practical Anthropology. 1960. Vol. 7 (4). P. 177–182. DOI: https://doi.org/10.1177/009182966000700405.
  6. Ward C., Bochner S., Furnham A. The psychology of culture shock. London: Routledge, 2001.
  7. Tussyadiah I. P., Fesenmaier D. R. Mediating tourist experiences: Access to places via shared videos. Annals of Tourism Research. 2009. Vol. 36 (1). P. 24–40. Doi:10.1016/j.annals.2008.10.001.
  8. Kim J., Fesenmaier D. R., Johnson S. L. The effect of feedback within social media on tourism experiences. International Conference of Design, user experience, and usability. 2013. P. 212–220. URL: https://link. springer.com/chapter/10.1007/978-3-642-39253-5_23 (дата звернення: 22 серпня 2025).
  9. Zenker S., Kock F. The coronavirus pandemic – A critical discussion of a tourism research agenda. Tourism Management. 2020. Vol. 81. 104164. Doi: https://doi.org/10.1016/j.tourman.2020.104164.
  10. Rahmanov F., Letunovska N., Lyulyov O. Marketing of social tourism. 55th International Scientific Conference on Economic and Social Development (Baku 18–19 June 2020). P. 147–160.
  11. Costa P. T., McCrae R. R. The Five‑Factor Model of Personality and its relevance to personality disorders. Journal of Personality Disorders. 1992. No. 6( 4). P. 343–359. Doi:  https://doi.org/10.1521/pedi.1992.6.4.343.
  12. Росохата А., Летуновська Н., Макерська В., Кропива В. Поведінка споживачів у цифровому середовищі під впливом пандемії COVID-19: важливість фактору здоров'я та транспарентності бізнесу. Вісник економіки. 2021. № 3. С. 98–109. Doi: https://doi.org/10.35774/visnyk2021.03.098.
  13. Kuzior A., Lyulyov O., Pimonenko T., Kwilinski A., Krawczyk D. Post-industrial tourism as a driver of sustainable development. Sustainability 2021. 13. 8145. Doi: https://doi.org/10.3390/ su13158145.
  14. Konstantopoulou Ch., Sotirios V., Panagiotis L. Well-being and tourism: A systematic literature review. Economies. 2024. Vol. 12. 281. Doi: https://doi.org/10.3390/ economies12100281.
Завантажити

Ліцензійні умови:  автори зберігають авторське право, а також надають право журналу публікувати оригінальні наукові статті, що містять результати досліджень і не знаходяться на розгляді для опублікування в інших віданнях. Всі матеріали поширюються на умовах ліцензії  Creative Commons Attribution License International CC-BY , яка дозволяє іншим розповсюджувати роботу з визнанням авторства цієї роботи і першої публікації в цьому журналі.



Тернопільський національний технічний університет імені Івана Пулюя