logo logo
Українською English

Вхід

Логін
Пароль
Зареєструватися 

Корисні посилання

tntu logo

doaj-logo

tntu logo

tntu logo

tntu logo

GoogleScholarLogo

OUCI_logo

logo


Цифровізація соціальної сфери в парадигмі «центр‑периферія»: асиметрії та закономірності просторової диференціації

НазваЦифровізація соціальної сфери в парадигмі «центр‑периферія»: асиметрії та закономірності просторової диференціації
Назва англійськоюDigitalisation of the social sphere in the «centre–periphery» paradigm: asymmetries and patterns of spatial differentiation
АвториІрина Лещух
ORCID https://orcid.org/0000-0002-3860-0728
Принадлежність ДУ «Інститут регіональних досліджень ім. М. Долішнього НАН України», м. Львів, Україна
Бібліографічний опис Лещух І. Цифровізація соціальної сфери в парадигмі «центр‑периферія»: асиметрії та закономірності просторової диференціації. Галицький економічний вісник. 2026. Том 100. № 3. С. 29-38.
Bibliographic description (trans): Leshchukh I. Digitalisation of the social sphere in the «centre–periphery» paradigm: asymmetries and patterns of spatial differentiation. Galician economic journal, 2026, vol. 100, no 3, pp. 29-38.
Bibliographic description: Leshchukh I. Digitalisation of the social sphere in the «centre–periphery» paradigm: asymmetries and patterns of spatial differentiation. Galician economic journal, 2026, vol. 100, no 3, pp. 29-38.
UDC:

330.34:004:316.42:332.1

DOI https://doi.org/10.33108/galicianvisnyk_tntu2026.03.029
Ключові слова

цифровізація, соціальна сфера, центр-периферія, цифрова нерівність, конверсійна здатність, просторові асиметрії, цифровий розрив, людський потенціал, регіональний розвиток

Короткий опис

У статті обґрунтовано теоретичні засади цифровізації соціальної сфери у парадигмі «центр-периферія» та розкрито закономірності просторової диференціації доступу до соціальних послуг в умовах цифрової трансформації. Цифровізацію соціальної сфери розглянуто як структурну трансформацію механізмів продукування, розподілу та споживання суспільно значущих послуг, що забезпечує перетворення людського потенціалу у реалізовані соціально-економічні можливості. На основі підходу спроможностей доведено, що цифрові технології виступають «конверсійним чинником», ефективність якого визначається сукупністю соціальних, інституційних, просторових, енергетичних та безпекових факторів. Показано, що в умовах воєнних і повоєнних трансформацій в Україні ці фактори набувають критичного значення, формуючи контекстуально зумовлений характер цифрової інклюзії територій. Визначено, що цифровізація має виразний просторовий вимір, який проявляється через відтворення та трансформацію центр-периферійних асиметрій, зокрема у формуванні «нової цифрової периферії» та реверсивності функціональних ролей територій. Систематизовано ключові рівні цифрового розриву (інфраструктурний, когнітивний та результативний) та обґрунтовано їх взаємозв’язок із просторовою нерівністю. Виділено основні закономірності цифровізації соціальної сфери, зокрема ієрархічну дифузію інновацій, кумулятивну поляризацію, ефект «подвійного ризику» периферії, самопідсилення цифрової та соціальної нерівності, а також функціональну асиметрію центрів і периферії. Розкрито механізми формування цифрових асиметрій, включаючи інституційну вмонтованість нерівності, технологічно опосередковану соціальну селекцію та алгоритмічну медіацію доступу, що проявляється у феномені алгоритмічної маргіналізації. Обґрунтовано, що ключовим чинником подолання цифрової нерівності є конверсійна здатність територій, яку доцільно трактувати як прояв соціально-інституційної резильєнтності. Доведено, що цифровізація не є нейтральним процесом, а виступає чинником перерозподілу можливостей розвитку людського потенціалу між територіями, що потребує формування просторово чутливої політики цифрової трансформації.

ISSN:2409-8892
Перелік літератури
  1. Van Dijk J. A. G. M. The Digital Divide. 2019. URL: https://www.researchgate.net/publication/336775102_The_Digital_Divide (дата звернення 01.12.2025)
  2. Oosterlaken I., van den Hoven J. Editorial: ICT and the capability approach. Ethics and Information Technology. 2011. Vol. 13. P. 65-67. DOI: https://doi.org/10.1007/s10676-011-9270-x.
  3. Wresch W. Progress on the global digital divide: An ethical perspective based on Amartya Sen's capabilities model. Ethics and Information Technology. 2009. Vol. 11. No. 4. P. 255-263. DOI: https://doi.org/10.1007/s10676-009-9205-y.
  4. DiMaggio P., Hargittai E., Celeste C., Shafer S. From unequal access to differentiated use: A literature review and agenda for research on digital inequality. Social Inequality / ed. by P. Neckerman. New York: Russell Sage Foundation, 2004. P. 355-400. URL: https://www.eszter.com/research/pubs/dimaggio-etal-digitalinequality.pdf (дата звернення 01.12.2025)
  5. Krugman P. Increasing Returns and Economic Geography. Journal of Political Economy. 1991. DOI: https://doi.org/10.1086/261763.
  6. Melnyk M., Shchehliuk S., Leshchukh I., Litorovych O. Digitalization of the economies of Ukraine and Poland: national and local dimensions. Economic Annals-XXI. 2021. Vol. 191. No. 7-8(1). P. 30-42. DOI: https://doi.org/10.21003/ea.V191-03.
  7. Philip L., Cottrill C., Farrington J., Williams F., Ashmore F. The digital divide: Patterns, policy and scenarios for connecting the ‘final few’ in rural communities across Great Britain. Journal of Rural Studies. 2017. Vol. 54. P. 386-398. DOI: https://doi.org/10.1016/j.jrurstud.2016.12.002.
  8. van Dijk J. A. G. M. Digital divide: Impact of access. The International Encyclopedia of Media Effects. 2017. P. 1-11. DOI: https://doi.org/10.1002/9781118783764.wbieme0043.
  9. Rodríguez-Hevía L. F., Rodríguez-Fernández L., Ruiz-Gómez L. M. European regional inequalities in citizens’ digital interaction with government. Transforming Government: People, Process and Policy. 2022. Vol. 16. No. 4. P. 504-518. DOI: https://doi.org/10.1108/TG-03-2022-0031.
  10. Bokányi E., Novák M., Jakobi Á., Lengyel B. Urban hierarchy and spatial diffusion over the innovation life cycle. 2021. DOI: https://doi.org/10.48550/arXiv.2106.03972 (дата звернення 01.12.2025)
  11. Park S. Digital inequalities in rural Australia: A double jeopardy of remoteness and social exclusion. Journal of Rural Studies. 2017. Vol. 54. P. 399-407. DOI: https://doi.org/10.1016/j.jrurstud.2015.12.018.
  12. Ragnedda M., Ruiu M. L., Addeo F. The self-reinforcing effect of digital and social exclusion: The inequality loop. Telematics and Informatics. 2022. Vol. 72. Article 101852. DOI: https://doi.org/10.1016/j.tele.2022.101852.
  13. Henman P. Digital social policy and service delivery: Of algorithms, apps and advice. Journal of Asian Public Policy. 2018. DOI: https://doi.org/10.1080/17516234.2018.1495885.
  14. Sheldrick A. Digital exclusion and distance in the British welfare system. Geoforum. 2023. Vol. 147. Article 103883. DOI: https://doi.org/10.1016/j.geoforum.2023.103883.
  15. Schou J., Pors A. Digital by default? A qualitative study of exclusion in digitalised welfare. Social Policy & Administration. 2018. Vol. 53. P. 464-477. DOI: https://doi.org/10.1111/spol.12470.
  16. Alexopoulou S., Åström J., Karlsson M. The grey digital divide and welfare state regimes. Information Technology & People. 2022. Vol. 35. No. 8. P. 273-291. DOI: https://doi.org/10.1108/ITP-11-2020-0803.
  17. Clare C. A. Telehealth and the digital divide as a social determinant of health during COVID-19. Network Modeling Analysis in Health Informatics and Bioinformatics. 2021. Vol. 10. Article 26. DOI: https://doi.org/10.1007/s13721-021-00300-y.
  18. Шевченко І. Цифрова інклюзія та цифровізація публічного управління: телемедицина. Регіональні аспекти розвитку продуктивних сил України. 2024. Вип. 29. С. 135-143. DOI: https://doi.org/10.35774/rarrpsu2024.29.135.
  19. Кобилянська І. М., Пилипець Ю. О. Сучасний стан розвитку телездоров’я та телемедицини в світі. Молодь в науці: дослідження, проблеми, перспективи: матеріали конф. Вінниця, 2025. URL: https://conferences.vntu.edu.ua/index.php/mn/mn2025/paper/view/25768 (дата звернення 01.12.2025)
  20. Zhao L., Cao C., Li Y., Li Y. Determinants of the digital outcome divide in e-learning. Computers in Human Behavior. 2022. Vol. 130. Article 107177. DOI: https://doi.org/10.1016/j.chb.2021.107177.
  21. Криклій О. А. Роль освіти у подоланні цифрових розривів. Науковий погляд: економіка та управління. 2021. Вип. 5. С. 29-33. DOI: https://doi.org/10.32836/2521-666X/2021-75-5.
  22. Bhuiyan S. A., Baniamin H. M. Intent vs impact: digitalization and administrative burden. Teaching Public Administration. 2025. DOI: https://doi.org/10.1177/0952076725134854.
  23. Медяник В. А. Цифровізація публічного управління в соціальній сфері. Аналітично-порівняльне правознавство. 2025. Вип. 4. С. 226-230. DOI: https://doi.org/10.24144/2788-6018.2025.04.1.37
References:
  1. Van Dijk J.A.G.M. (2019) The Digital Divide [The Digital Divide]. Available at: https://www.researchgate.net/publication/336775102_The_Digital_Divide (accessed: 1 December 2025).
  2. Oosterlaken I., van den Hoven J. (2011) Editorial: ICT and the capability approach. Ethics and Information Technology. Vol. 13. pp. 65-67. DOI: https://doi.org/10.1007/s10676-011-9270-x.
  3. Wresch W. (2009) Progress on the global digital divide: An ethical perspective based on Amartya Sen's capabilities model. Ethics and Information Technology. Vol. 11. No. 4. pp. 255-263. DOI: https://doi.org/10.1007/s10676-009-9205-y.
  4. DiMaggio P., Hargittai E., Celeste C., Shafer S. (2004) From unequal access to differentiated use: A literature review and agenda for research on digital inequality. In: Social Inequality / ed. by P. Neckerman. New York: Russell Sage Foundation. pp. 355-400. Available at: https://www.eszter.com/research/pubs/dimaggio-etal-digitalinequality.pdf (accessed: 1 December 2025).
  5. Krugman P. (1991) Increasing Returns and Economic Geography [Economic geography]. Journal of Political Economy. DOI: https://doi.org/10.1086/261763.
  6. Melnyk M., Shchehliuk S., Leshchukh I., Litorovych O. (2021) Digitalization of the economies of Ukraine and Poland: national and local dimensions. Economic Annals-XXI. Vol. 191. No. 7-8(1). pp. 30-42. DOI: https://doi.org/10.21003/ea.V191-03.
  7. Philip L., Cottrill C., Farrington J., Williams F., Ashmore F. (2017) The digital divide: Patterns, policy and scenarios for connecting the ‘final few’. Journal of Rural Studies. Vol. 54. pp. 386-398. DOI: https://doi.org/10.1016/j.jrurstud.2016.12.002.
  8. van Dijk J.A.G.M. (2017) Digital divide: Impact of access [Impact of access]. In: The International Encyclopedia of Media Effects. pp. 1-11. DOI: https://doi.org/10.1002/9781118783764.wbieme0043.
  9. Rodríguez-Hevía L.F., Rodríguez-Fernández L., Ruiz-Gómez L.M. (2022) European regional inequalities in citizens’ digital interaction with government. Transforming Government: People, Process and Policy. Vol. 16. No. 4. pp. 504-518. DOI: https://doi.org/10.1108/TG-03-2022-0031.
  10. Bokányi E., Novák M., Jakobi Á., Lengyel B. (2021) Urban hierarchy and spatial diffusion over the innovation life cycle. Available at: https://doi.org/10.48550/arXiv.2106.03972 (accessed: 1 December 2025).
  11. Park S. (2017) Digital inequalities in rural Australia: A double jeopardy of remoteness and social exclusion. Journal of Rural Studies. Vol. 54. pp. 399-407. DOI: https://doi.org/10.1016/j.jrurstud.2015.12.018.
  12. Ragnedda M., Ruiu M.L., Addeo F. (2022) The self-reinforcing effect of digital and social exclusion: The inequality loop [Digital inequality loop]. Telematics and Informatics. Vol. 72. Article 101852. DOI: https://doi.org/10.1016/j.tele.2022.101852.
  13. Henman P. (2018) Digital social policy and service delivery: Of algorithms, apps and advice. Journal of Asian Public Policy. DOI: https://doi.org/10.1080/17516234.2018.1495885.
  14. Sheldrick A. (2023) Digital exclusion and distance in the British welfare system. Geoforum. Vol. 147. Article 103883. DOI: https://doi.org/10.1016/j.geoforum.2023.103883.
  15. Schou J., Pors A. (2018) Digital by default? A qualitative study of exclusion in digitalised welfare. Social Policy & Administration. Vol. 53. pp. 464-477. DOI: https://doi.org/10.1111/spol.12470.
  16. Alexopoulou S., Åström J., Karlsson M. (2022) The grey digital divide and welfare state regimes. Information Technology & People. Vol. 35. No. 8. pp. 273-291. DOI: https://doi.org/10.1108/ITP-11-2020-0803.
  17. Clare C.A. (2021) Telehealth and the digital divide as a social determinant of health [Telehealth and inequality]. Network Modeling Analysis in Health Informatics and Bioinformatics. Vol. 10. Article 26. DOI: https://doi.org/10.1007/s13721-021-00300-y.
  18. Shevchenko I. (2024) Tsyfrova inkljuzija ta cyfrovyzacija publichnogho upravlinnja: telemedycyna [Digital inclusion and digitalization of public administration: telemedicine]. Reghionaljni aspekty rozvytku produktyvnykh syl Ukrajiny. No. 29. pp. 135-143. DOI: https://doi.org/10.35774/rarrpsu2024.29.135.
  19. Kobyliansjka I.M., Pylypecj Ju.O. (2025) Suchasnyj stan rozvytku telezdorov’ja ta telemedycyny v sviti [The current state of development of telehealth and telemedicine in the world]. Proceedings of the conference “Youth in Science”. Available at: https://conferences.vntu.edu.ua/index.php/mn/mn2025/paper/view/25768 (accessed: 1 December 2025).
  20. Zhao L., Cao C., Li Y., Li Y. (2022) Determinants of the digital outcome divide in e-learning. Computers in Human Behavior. Vol. 130. Article 107177. DOI: https://doi.org/10.1016/j.chb.2021.107177.
  21. Kryklij O.A. (2021) Rolj osvity u podolanni cyfrovykh rozryviv [The role of education in bridging digital gaps]. Naukovyj poghljad: ekonomika ta upravlinnja. No. 5. pp. 29-33. DOI: https://doi.org/10.32836/2521-666X/2021-75-5.
  22. Bhuiyan S.A., Baniamin H.M. (2025) Intent vs impact: digitalization and administrative burden. Teaching Public Administration. DOI: https://doi.org/10.1177/0952076725134854.
  23. Medjanyk V.A. (2025) Cyfrovyzacija publichnogho upravlinnja v socialjnij sferi [Digitalization of public administration in the social sphere]. Analitychno-porivnjaljne pravoznavstvo. No. 4. pp. 226-230. DOI: https://doi.org/10.24144/2788-6018.2025.04.1.37.
Завантажити

Ліцензійні умови:  автори зберігають авторське право, а також надають право журналу публікувати оригінальні наукові статті, що містять результати досліджень і не знаходяться на розгляді для опублікування в інших віданнях. Всі матеріали поширюються на умовах ліцензії  Creative Commons Attribution License International CC-BY , яка дозволяє іншим розповсюджувати роботу з визнанням авторства цієї роботи і першої публікації в цьому журналі.



Тернопільський національний технічний університет імені Івана Пулюя