658.012.4:005.591.6(477)

екосистемний підхід, цифрова трансформація, інноваційна діяльність, стратегічна інтеграція, бізнес-екосистеми, синергетичний ефект, організаційна адаптація

У розробленій роботі виконано комплексний аналіз сучасних викликів, пов’язаних з інтеграцією українських комерційних підприємств у глобальну екосистемну парадигму. Визначено, що низький рівень адаптивності бізнесу до технологічних трансформацій та недостатня інтеграція у платформенні бізнес-моделі обмежують інноваційну активність та конкурентоспроможність підприємств. З метою подолання зазначених бар’єрів було розроблено багаторівневу методологію стратегічної інтеграції, яка враховує необхідність балансування між автономністю компанії та її екосистемною взаємозалежністю. Доведено, що екосистемний підхід змінює традиційні моделі конкуренції, зосереджуючи увагу не на індивідуальному розвитку компаній, а на їхній взаємодії в межах складних кооперативних мереж. Визначено, що ефективна адаптація до цього підходу передбачає використання синергетичних ефектів, стратегічних альянсів та цифрових технологій, які сприяють підвищенню гнучкості бізнес-процесів. Представлено модель поетапної трансформації підприємств, яка включає діагностичний етап оцінки готовності компанії до інтеграції, стратегічне планування екосистемної інтеграції, організаційну трансформацію, технологічну оптимізацію та безперервний моніторинг ефективності. Проведений аналіз показав, що ключовими принципами адаптації підприємств до локальних умов є гнучкість управління, локалізація рішень, стратегічна кооперація, цифровізація бізнес-процесів та екологічна відповідальність. Визначено, що критичним фактором успіху є формування відкритої корпоративної культури, яка сприяє впровадженню інноваційних бізнес-моделей та інтеграції в міжнародні екосистеми. Запропонована методологія оцінки ефективності екосистемної інтеграції базується на використанні багатовимірних показників, таких як індекс мережевого ефекту (NEC), рівень синергії партнерських відносин (SEI) та прогнозований рівень доданої вартості від інтеграції (EVA). Доведено, що цифрові платформи та інструменти аналітики є не лише засобами оптимізації бізнес-процесів, а й ключовими елементами стратегічного управління в умовах високої ринкової турбулентності. Зроблено висновок, що ефективність екосистемного підходу безпосередньо залежить від здатності підприємств формувати власні кооперативні стратегії, які поєднують адаптивність, партнерську взаємодію та технологічну інтеграцію. Запропонована у статті модель екосистемної адаптації може бути використана як основа для формування національної політики підтримки бізнес-екосистем в Україні, що сприятиме зростанню конкурентоспроможності та інноваційного потенціалу підприємств у глобальному контексті.

1. Левковець О. Екосистемна стратегія бізнесу: реалії конкуренції цифрової доби. Економіка та суспільство. 2024. № 63. С. 1–10. DOI: https://doi.org/10.32782/2524-0072/2024-63-111
2. Бочко О. Ю., Таранський І. П. Стратегії розвитку бізнес-екосистем підприємств енергетичного сектору. Академічні візії. 2024. № 27. С. 1–6. DOI: https://doi.org/10.5281/zenodo.13798920
3. Бойченко К., Сєргєєв М. Екосистемність та генерування цінностей у підприємництві. Економіка та суспільство. 2024. № 64. С. 1–7. DOI: https://doi.org/10.32782/2524-0072/2024-64-3
4. Кузьмук І. Я., Осіпова А. А., Вишнюк В. В. Адаптація бізнес-моделей до вимог цифрової економіки. Академічні візії. 2024. № 32. С. 1–13. URL: http://orcid.org/10.5281/zenodo.11447985 (дата звернення: 05.02.2025).
5. Лемешко М. Сутність та особливості формування екосистем бізнесу в новій економіці. Економіка та суспільство. 2021. № 34. С. 1–9. DOI: https://doi.org/10.32782/2524-0072/2021-34-49
6. Adner R. Ecosystem as Structure: An Actionable Construct for Strategy. Journal of Management. 2017. № 43(1). С. 39–58. DOI: https://doi.org/10.1177/0149206316678451
7. Shen L., Shi Q., Parida V., Jovanovic M. Ecosystem orchestration practices for industrial firms: A qualitative meta-analysis, framework development and research agenda. Journal of Business Research. 2014. № 173. С. 1–19. DOI: https://doi.org/10.1016/j.jbusres.2023.114463
8. Jacobides M. G., Cennamo C., Gawer A. Towards a Theory of Ecosystems. Strategic Management Journal. 2018. № 39(8). С. 2255–2276. DOI: https://doi.org/10.1002/smj.2904
9. Gawer A., Cusumano M. A. Industry Platforms and Ecosystem Innovation. Journal of Product Innovation Management. 2013. № 31(3). С. 417–433. DOI: https://doi.org/10.1111/jpim.12105

1. Levkovets O. (2024). Ekosystemna stratehiia biznesu: realii konkurentsii tsyfrovoi doby [Ecosystem strategy of business: realities of digital age competition]. Ekonomika ta suspilstvo, no. 63, pp. 1-10. DOI: https://doi.org/10.32782/2524-0072/2024-63-111
2. Bochko O. Yu., Taranskyi I. P. (2024). Stratehii rozvytku biznes-ekosystem pidpryiemstv enerhetychnoho sektoru [Strategies for the development of business ecosystems of energy sector enterprises]. Akademichni viziï, no. 27, pp. 1-6. DOI: https://doi.org/10.5281/zenodo.13798920
3. Boichenko K., Serheiev M. (2024). Ekosystemnist ta heneruvannia tsinnostei u pidpryiemnytstvi [Ecosystem approach and value generation in entrepreneurship]. Ekonomika ta suspilstvo, no. 64, pp. 1-7. DOI: https://doi.org/10.32782/2524-0072/2024-64-3
4. Kuzmuk I. Ya., Osipova A. A., Vyshniuk V. V. (2024). Adaptatsiia biznes-modelei do vymoh tsyfrovoi ekonomiky [Adaptation of business models to the requirements of the digital economy]. Akademichni viziï, no. 32, pp. 1-13. Available at: http://orcid.org/10.5281/zenodo.11447985 (accessed: 05 February 2025).
5. Lemeshko M. (2021). Sutnist ta osoblyvosti formuvannia ekosystem biznesu v novii ekonomitsi [The essence and features of business ecosystem formation in the new economy]. Ekonomika ta suspilstvo, no. 34, pp. 1-9. DOI: https://doi.org/10.32782/2524-0072/2021-34-49
6. Adner R. (2017). Ecosystem as Structure: An Actionable Construct for Strategy. Journal of Management, no. 43(1), pp. 39-58. DOI: https://doi.org/10.1177/0149206316678451
7. Shen L., Shi Q., Parida V., Jovanovic M. (2014). Ecosystem orchestration practices for industrial firms: A qualitative meta-analysis, framework development and research agenda. Journal of Business Research, no. 173, pp. 1-19. DOI: https://doi.org/10.1016/j.jbusres.2023.114463
8. Jacobides M. G., Cennamo C., Gawer A. (2018). Towards a Theory of Ecosystems. Strategic Management Journal, no. 39(8), pp. 2255-2276. DOI: https://doi.org/10.1002/smj.2904
9. Gawer A., Cusumano M. A. (2013). Industry Platforms and Ecosystem Innovation. Journal of Product Innovation Management, no. 31(3), pp. 417-433. DOI: https://doi.org/10.1111/jpim.12105