303-338.2

методологія дослідження, гармонізація, взаємодія стейкхолдерів, сфера продовольчого забезпечення

Обґрунтовано доцільність зміни парадигми наукового дослідження тристоронньої ринкової взаємодії множини стейкхолдерів сфери продовольчого забезпечення як слабоструктурованої системи відкритого типу. В основу наукового пошуку покладено розуміння необхідності напрацювання підходу, здатного вирішувати системні проблеми спричинені інтегрованістю ринку продовольства. Усвідомлення взаємозв’язку та взаємодоповнюваності компонентів сфери продовольчого забезпечення створило передумови для припущення, що природу ринкової взаємодії множини її стейкхолдерів слід досліджувати як єдине ціле. Таке розуміння дає підстави розглядати об’єкт дослідження як композиційну цілісність, що зумовлює раціональність застосування тріадичної методології. Розуміння того, що ринкова взаємодія стейкхолдерів сфери продовольчого забезпечення базується на триєдності, зумовило обґрунтування доцільності напрацювання та практичного застосування тріадичного методу пізнання природи економічних явищ та процесів, який є способом структурування та самоорганізації складних економічних систем. Акцентовано увагу на його перевагах – здатності візуалізувати триєдиний механізм ринкової взаємодії множини стейкхолдерів сфери продовольчого забезпечення як системну тріаду. Викладено власне бачення моделі гармонійного ринку продовольства, що базується на збалансуванні агрегованих економічних інтересів стейкхолдерів сторін ринку. Інтерпретовано ймовірні сценарії результативності ринкової взаємодії як цілісної єдності у двовимірних площинах: «виробник-споживач», «держава-виробник», «держава-споживач». Зосереджено увагу на доцільності визначення критеріальних параметрів тристоронньої взаємодії, які слугуватимуть рубіконами регресивних змін та становитимуть загрозу побудові гармонійного ринку продовольства.

1. Кун Т. Структура научных революций. 1977. М., 300 с.
2. Антонович Е. Н. Генезис и уровни познания структуры триады в философии. Территория новых возможностей. Вестник Владивостокского государственного университета экономики и сервиса. 2014. № 1. С. 80–99.
3. Борзова Е. П. Триадология. СПб: СПбГУКИ, 2007.
4. Баранцев Р. Г. Системные триады и классификация. Теория и методология биологических классификаций. М.: Наука, 1983. С. 81–89.
5. Стрижак Е. О. Научный метод экономической теории: от диалектики к триалектике. Бізнес-інформ. 2013. № 10. С. 8–13.
6. Гегель, Георг Вильям Фридрих.Наука логики. В 3-х тт. Т. 1. Москва: Мысль, 1970.
7. Успенский П. Психология возможной эволюции человека. СПб.: Комплект, 1995. С. 80–82.
8. Книшенко Т. Аналіз структурних макроекономічних показників на основі принципів гармонійності. Соціально-економічні проблеми і держава. 2012. Вип. 1 (6). С. 66–73.
9. Щедровицкий Г. П. Философия. Наука. Методология. М.: Шк. Культ Политики, 1997. 656 с.
10. Василенко С. Л., Сергиенко П. Я. Математика и гармония целостности. URL: http://314159.ru/ vasilenko/vasilenko2.htm.
11. Завадський Й., Попова В. Вплив регулювання на природу циклічності макросистем. ЕкономікаУкраїни. 2004. № 6. С. 20–25.

1. Кun Т. Struktura nauchnykh revoliutsyi. The structure of scientific revolutions. Moscow, 1977. 300 p. [Іn Russian].
2. Antonovych E. N. Henezys y urovny poznanyia struktury tryady v fylosofyy. Terrytoryia novykh vozmozhnostei. Genesis and levels of knowledge of the structure of the triad in philosophy. Territory of new opportunities. Vestnyk Vladyvostokskoho hosudarstvennoho universiteta ekonomiki i servisa. 2014. No. 1. Р. 80–99. [Іn Russian].
3. Borzova E. P. Tryadolohyia. SPb: SPbGUKI, 2007. [Іn Russian].
4. Barantsev R. H. Systemnye triady i klassifikatsyia. Systemic triads and classification. Teoriia y metodolohiia byolohycheskikh klassifikatsii. Мoscow: Nauka, 1983.Р. 81–89. [Іn Russian].
5. Strizhak E. O. Nauchnyi metod ekonomicheskoi teorii: ot dialektiki k trialektike. The scientific method of economic theory: from dialectics to trialectics. Biznesinform. 2013. No. 10. Р. 8–13. [Іn Russian].
6. Hehel, Heorh Vyliam Fridrikh Nauka lohyky. Science of logic. V 3-kh tt. T. 1. Moscow: Mysl’, 1970. [Іn Russian].
7. Uspenskii P. Psykholohiia vozmozhnoi evoliutsii cheloveka. Psychology of the possible evolution of human. SPb.: Komplect, 1995.Р. 80–82. [Іn Russian].
8. Knyshenko T. Analiz strukturnykh makroekonomichnykh pokaznykiv na osnovi pryntsypiv harmoniinosti. Analysis of structural macroeconomic indicators based on the harmonys’ principles. Sotsialno-ekonomichni problemy i derzhava.2012. No. 1 (6). Р. 66–73.
9. Shchedrovitskii H. P. Fylosofyia. Nauka. Metodolohyia. Philosophy. The science. Methodology. Moscow: Shk. Kult Polytyky, 1997. 656 p. [Іn Russian].
10. Vasylenko S. L., Serhyenko P. Ya. Matematika y harmoniia tselostnosti. K 1-mu mezhdunarodnomu konhressu po matematicheskim problemam harmonii. Mathematics and harmony of integrity. To the 1st international congress on mathematical problems of harmony. Odessa, 2010. URL: http://314159.ru/vasilenko/vasilenko2.htm. [Іn Russian].
11. Zavadskyi Y., Popova V. Vplyv rehuliuvannia na pryrodu tsyklichnosti makrosystem. The influence of regulation on the nature cyclicaly of macrosystems. Ekonomika Ukrainy. 2004. No. 6. Р. 20–25.