338.242: 334

державно-приватне партнерство, гібридні проекти, гібридна форма взаємодії, дотація, гібридний механізм, приватний і державний сектори

Розглянуто механізм фінансування гібридних проектів для інвестування в розбудову інфраструктури на основі державно-приватного партнерства. Дослідження ґрунтується на таких методах: аналіз, синтез, індукція (для вирішення проблеми систематизації моделей фінансування гібридних проектів, форм використання гранту для фінансування гібридних проектів, передумов для отримання гранту. Основні недоліки та переваги грантового фінансування гібридних проектів). узагальнення, системний підхід (для вирішення проблеми створення структури процесу фінансування гібридних проектів на основі державно-приватного партнерства), графічні та схематичні зображення для візуального відображення результатів дослідження. Досліджено основні моделі фінансування гібридних проектів розвитку інфраструктури у контексті державно-приватного партнерства. Охарактеризовано принципи, ознаки гібридної форми фінансування та особливості процесу інвестування. Наведено структуру процесу фінансування гібридних проектів у рамках державно-приватного партнерства. Гібридне фінансування проектів поєднує фінансування державного сектора, приватне фінансування партнерів та дотаційне фінансування в одному бюджеті проекту. Цільова організація може бути додатковим елементом у структурі процесу фінансування гібридних проектів. Це організаційна форма співпраці між партнерами, відповідальними за всі зобов’язання щодо реалізації проекту, створені для конкретної вузької мети та зменшення фінансового ризику. Структуровано форми використання дотації для фінансування гібридних проектів у межах державно-приватного партнерства (надання регулярних платежів, призначених для покриття операційних витрат, покриття фінансових витрат проекту, підтримка грошових потоків, викуп акцій приватних підприємств державним сектором) та передумови для отримання гранту (забезпечення доступу до відкритого ринку, дотримання правил та умов укладання державних контрактів, захист суспільних інтересів, визначення оптимального рівня грантового фінансування), описано основні недоліки та переваги дотаційного фінансування гібридних проектів.

1. Юринець З. В. Формування інноваційних стратегій: теорія, методологія, практика: монографія. Львів: СПОЛОМ, 2016. 412 с.
2. Bejm M., Bogdanowicz P., Piotrowski P. Ustawa o partnerstwie publiczno-prywatnym. Warszawa: Wydawnictwo C. H. Beck, 2009. 756 р.
3. Biuletyn partnerstwa publiczno-prywatnego. Polska Agencja Rozwoju Przedsiębiorczości. Warszawa, 2014. URL: https://www.parp.gov.pl/storage/publications/pdf/2014_biuletynppp_12.pdf (дата звернення: 23.12.2019).
4. Combining EU grant funding with PPP for infrastructure: conceptual models and case examples. European PPP Expertise Centre EPEC, 2010. 108 р.
5. Czerkas K. Spółka celowa: tworzenie, zastosowanie, funkcjonowanie, finansowanie. Gdańsk: ODDK, 2017. 348 р.
6. Dastig M. How can EU-Funds be used to finance Public-Private Partnerships? European Public Private Partnership Law Review. 2009. № 4 (3). URL: https://doi.org/10.21552/EPPPL/2009/3/80 (дата звернення: 23.12.2019).https://doi.org/10.21552/EPPPL/2009/3/80
7. Dzialania Ministerstwa Rozwoju Regionalnego w zakresie partnerstwa publiczno-prywatnego. URL: https://www.ppp.gov.pl/PlatformaPPP/ Strony/default.aspx (дата звернення: 23.12.2019).
8. Kałuża R. Projekty hybrydowe szansą na rozwój partnerstwa publiczno- prywatnego. Studia BAS. 2014. № 3 (39). Р. 51–77.
9. Komunikat wyjaśniający Komisji w sprawie stosowania prawa wspólnotowego dotyczącego zamówień publicznych i koncesji w odniesieniu do zinstytucjonalizowanych partnerstw publiczno-prywatnych. Dz. Urz. UE C 91/08. Bruksela. 2008. 158 р.
10. Roguska-Kikoła A., Rutkowska D., Dessoulavy-Śliwińska H. Spółka celowa a konsorcjum. Difin, Warszawa, 2016. P. 26–46.
11. Yescombe E. Partnerstwo publiczno-prywatne. Zasady wdrażania i finansowania. Wyd. Wolters Kluwer, Kraków, 2008. 182 р.
12. Yurynets Z. Bayda B., Petruch О. Country’s economic competitiveness increasing within innovation component. Economic Annals-XXI. 2015. № 9–10. Р. 32–35.

1. Yurynets Z. V. Formuvannya innovatsiynykh stratehiy: teoriya, metodolohiya, praktyka. Formation of innovative strategies: theory, methodology, practice. Lviv: SPOLOM.2016. 412 р. [Іn Ukrainian].
2. Bejm M., Bogdanowicz P., Piotrowski P. Ustawa o partnerstwie publiczno-prywatnym. Warszawa: Wydawnictwo C. H. Beck, 2009. 756 р.
3. Biuletyn partnerstwa publiczno-prywatnego. Polska Agencja Rozwoju Przedsiębiorczości. Warszawa, 2014. URL: https://www.parp.gov.pl/storage/publications/pdf/2014_biuletynppp_12.pdf (accessed 23 Desember 2019).
4. Combining EU grant funding with PPP for infrastructure: conceptual models and case examples. European PPP Expertise Centre EPEC, 2010. 108 р.
5. Czerkas K. Spółka celowa: tworzenie, zastosowanie, funkcjonowanie, finansowanie. Gdańsk: ODDK, 2017. 348 р.
6. Dastig M. How can EU-Funds be used to finance Public-Private Partnerships? European Public Private Partnership Law Review. 2009. № 4 (3). URL: https://doi.org/10.21552/EPPPL/2009/3/80 (accessed 23 Desember 2019).https://doi.org/10.21552/EPPPL/2009/3/80
7. Dzialania Ministerstwa Rozwoju Regionalnego w zakresie partnerstwa publiczno-prywatnego. URL: https://www.ppp.gov.pl/PlatformaPPP/ Strony/default.aspx (accessed 23 Desember 2019).
8. Kałuża R. Projekty hybrydowe szansą na rozwój partnerstwa publiczno- prywatnego. Studia BAS. 2014. № 3 (39). Р. 51–77.
9. Komunikat wyjaśniający Komisji w sprawie stosowania prawa wspólnotowego dotyczącego zamówień publicznych i koncesji w odniesieniu do zinstytucjonalizowanych partnerstw publiczno-prywatnych. Dz. Urz. UE C 91/08. Bruksela. 2008. 158 р.
10. Roguska-Kikoła A., Rutkowska D., Dessoulavy-Śliwińska H. Spółka celowa a konsorcjum. Difin, Warszawa, 2016. P. 26–46.
11. Yescombe E. Partnerstwo publiczno-prywatne. Zasady wdrażania i finansowania. Wyd. Wolters Kluwer, Kraków, 2008. 182 р.
12. Yurynets Z. Bayda B., Petruch О. Country’s economic competitiveness increasing within innovation component. Economic Annals-XXI. 2015. № 9–10. Р. 32–35.