Шляхи посилення фіскальної та регулюючої функцій податку на доходи фізичних осіб
| Назва | Шляхи посилення фіскальної та регулюючої функцій податку на доходи фізичних осіб |
| Назва англійською | Ways of strengthening the fiscal and regulating functions of personal income tax |
| Автори | Лободіна З. |
| Принадлежність | Тернопільський національний економічний університет, Тернопіль, Україна |
| Бібліографічний опис | Лободіна З. Шляхи посилення фіскальної та регулюючої функцій податку на доходи фізичних осіб / З. Лободіна // Галицький економічний вісник. — Т.: ТНТУ, 2020. — Том 62. — № 1. — С. 142–151. — (Гроші, фінанси і кредит). |
| Bibliographic description (trans): | Lobodina Z. (2020). Ways of strengthening the fiscal and regulating functions of personal income tax. Galician economic journal (Tern.), vol. 62, no 1, pp. 142-151. |
| Bibliographic description: | Lobodina Z. (2020). Ways of strengthening the fiscal and regulating functions of personal income tax. Galician economic journal (Tern.), vol. 62, no 1, pp. 142-151. |
| UDC: | 336.1 |
| DOI | https://doi.org/10.33108/galicianvisnyk_tntu2020.01.142 |
| Ключові слова |
доходи бюджету,податки, податок на доходи фізичних осіб, ставка податку на доходи фізичних осіб, інструмент бюджетного механізму |
| Короткий опис |
З’ясовано, що податок на доходи фізичних осіб розглядається як важлива компонента доходів бюджету держави та використовується для розрахунку обсягу базової (реверсної) дотації в процесі горизонтального вирівнювання дохідної спроможності бюджетів і регулювання добробуту платників податку та діяльності податкових агентів. Для посилення фіскальної й регулюючої функцій податку на доходи фізичних осіб рекомендовано вдосконалити його справляння шляхом застосування розробленої прогресивної шкали ставок зазначеного податку. Запропонований підхід до оподаткування доходів населення, отриманих у формі заробітної плати або інших виплат, нарахованих у зв’язку з трудовими відносинами й за цивільно-правовими договорами, передбачає диференціацію платників за групами залежно від величини оподатковуваних доходів зі встановленням різних ставок податку на доходи фізичних осіб (перша група – малозабезпечені громадяни з доходами, обсяг яких не перевищує 1 фактичного прожиткового мінімуму, – ставка 0%; друга група – громадяни з доходами обсягом від 1 до 2 фактичних прожиткових мінімумів – ставка 14%; третя група – громадяни з доходами обсягом від 2 до 3 фактичних прожиткових мінімумів – ставка 18%; четверта група – громадяни з доходами обсягом від 3 до 4 фактичних прожиткових мінімумів – ставка 21%; п’ята група – громадяни з доходами обсягом від 4 до 5 фактичних прожиткових мінімумів – ставка 23%; шоста група – громадяни з доходами, обсяг яких перевищує 5 фактичних прожиткових мінімумів – ставка 25%). Виявлено проблеми зарахування зазначеного податку, його розподілу між бюджетами та відшкодування витрат фізичних осіб, включених до податкової знижки з податку на доходи фізичних осіб. З метою зменшення втрат доходів місцевих бюджетів обґрунтовано доцільність відшкодування витрат фізичної особи, включених до податкової знижки з податку на доходи фізичних осіб, за рахунок коштів бюджетів, до доходів яких було зараховано сплачений з доходу платника податок з урахуванням нормативів розподілу податку на доходи фізичних осіб між державним та місцевими бюджетами й пропорційно до обсягу податку на доходи фізичних осіб, сплаченого до різних бюджетів, залежно від видів доходу платника такого податку. Запропоновано зараховувати податок на доходи фізичних осіб від оподаткування пасивних доходів у вигляді процентів на основі використання нормативів розподілу податку на доходи фізичних осіб, отриманих у формі заробітної плати або з інших джерел, між державним і місцевими бюджетами.
|
| ISSN: | 2409-8892 |
| Перелік літератури |
|
| References: |
|
| Завантажити |  |