364.22

бідність, стратегія, інститути, причини, наслідки, феномен, критерії.

Розглянуто основні підходи визначення терміну «бідність» як соціального явища, яке проявляється у зниженні доходів населення, зменшенні купівельної спроможності, феномені «одномоментної бідності», низькими соціально-економічними показниками (коротка тривалість життя, позбавлення економічного підґрунтя для нормального життя – чистої питної води, продуктів харчування, медичних послуг), релевантністю доказів кількості бідного населення, у суб’єктивних факторах, зростанні витрат домогосподарств, співвідношенні бідних та багатих, індивідуальних вимірах бідності. Висвітлено різні підходи до вивчення проблем появи сутності «бідність» та причин її виникнення на різних етапах розвитку суспільства та в залежності від економічного стану країни: рівень заробітних плат як мотиваційна основа, соціально-економічний розвиток, зростання фактору адикції, домінування матеріальних цінностей над гуманітарними, амбіційні фактори, «феномен залежності» від соціальної підтримки держави, борговий фактор (багато людей бояться брати кредити для розширення бізнесу). Встановлено, що комплекс причин виникнення бідності як масового прояву в суспільстві можна згрупувати так: економічні, політичні та соціальні. Визначено, що в Україні бідність є специфічною субкультурою (замкнутим колом). Обґрунтовано взаємозв’язок між темпами зростання доходів населення та якістю проведеної роботи інститутів подолання бідності. Проблемним виявилося і залишається питання пов’язане з визначенням «сфери» дискомфорту, де людина починає відчувати нестачу фінансових ресурсів, а отже і межу бідності. Як результат, у багатьох країнах сформовані спеціальні інститути, які призначенні для подолання бідності із специфікою, притаманною для окремої нації, в обов’язки яких, найперше входить подолання консервативного мислення та неправильного відношення до фінансових ресурсів та капіталу. В досліджені показано суб’єктивне та об’єктивне бачення проблематики виникнення бідності як складного явища, яке впливає не тільки на економічний стан країни, але й має невідворотний процес впливу на зниження працездатності населення та його відтворення.

1. 2019 всесвітній індекс багатовимірної бідності. URL: https://www.undp.org/content/dam/ukraine/  docs/Annual%20Reports/2019%20MPI%20key%20findings_UKR.pdf.
2. 80 відсотків населення України живе за межею бідності – ООН. URL: http://www.ukrpress.info/   2017/08/28/80-відсотків-населення-україни-живе-за-м/.
3. Авчухова А. М., Шиптенко Т. В. Використання європейського досвіду подолання бідності в Україні. Стратегічні пріоритети. 2011. № 3. С. 90–95.
4. Андрейців І. Бідні, але з телевізорами: причини злиднів пояснює Нобель з економіки. 2020. URL: https://life.pravda.com.ua/society/2020/01/1/239456/.
5. Бідність в Україні: методика та практика аналізу. К.: Інститут демографії та соціальних досліджень НАН України, 2008. С. 6.
6. Лібанова Е. Подолання бідності: погляд науковця. Україна: аспекти праці. 2003. № 7. С. 26.
7. Витрати і ресурси домогосподарств України у 2018 році. Державна служба статистики України. URL: http://www.ukrstat.gov.ua/druk/publicat/kat_u/2019/zb/06/zb_vrdu2018.pdf.
8. Гаман Г. В. Подолання бідності – ключова проблема розвитку людського капіталу. URL: https://ir.kneu.edu.ua/bitstream/handle/2010/4671/125%20-%20131.pdf?sequence=1&isAllowed=y.
9. Гаращук О. В., Куценко В. І. Контент фахової освіти: аналіз, оцінка, перспективи. Економічний аналіз: зб. наук. праць. Тернопіль: «Економічна думка». 2016. Том 24. № 1. С. 7–15.
10. Гордієнко Л. А. Науково-методологічні підходи фінансування соціальних виплат малозахищеним верствам населення. Електронне наукове фахове видання з економічних наук «Modern Economics». № 13. 2019. C. 65–70.
11. Єдиний спосіб подолати бідність в Україні – заощаджувати. 2019. URL: https://www.epravda. com.ua/news/2019/08/26/650940/.
12. Клевчік Л. Л. Шляхи подолання проблеми бідності в сучасних глобалізаційних умовах. Наукові записки Національного університету «Острозька академія». Серія «Економіка»: науковий журнал. 2018. № 11(39). С. 9–13.
13. Коваленко Н. В. Бідність як соціально-економічна категорія. Державне будівництво. 2007. № 2. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/DeBu_2007_2_10.
14. Кравченко М. В. Особливості державної політики щодо подолання бідності в Україні. Демографія та соціальна економіка. 2011. № 1. С. 135–141.
15. Крюкова О. М., Василик С. К., Гузенко Г. М., Клочко В. М., Кривошеєва Н. М. Регіональні аспекти сталого розвитку в Україні. Економічні науки. Scientific Journal «Science Rise». № 4 (45). 2018. С. 24–30.
16. Національна доповідь «Цілі розвитку тисячоліття. Україна – 2010». К.: Міністерство економіки України, 2010. 107 с.
17. Новий підхід до боротьби з бідністю: методи дослідження, результати, уроки для України. 2019. URL: http://files.nas.gov.ua/PublicMessages/Documents/0/2019/12/191227122113753-3723.pdf.
18. Приходько І. В. Теоретико-методологічні підходи до визначення поняття бідності. Молодий вчений. 2018. № 1 (53). С. 529–532.
19. Рівень бідності в Україні у 2017 році знизився на 5% – КМІС. URL: http://gordonua.com/   ukr/news/money/rivenbidnosti-v-ukrajini-u-2017-rotsi-zmenshivsja-na-5-kmis-225925.html.
20. Стало відомо, скільки в Україні людей живуть за межею бідності. 2019. URL: https:// zik.ua/news/2019/02/20/stalo_vidomo_skilky_v_ukraini_lyudey_zhyvut_za_mezheyu_bidnosti_1514247.
21. Фурдичко Л. Є., Мартинюк Д. Я., Прокопчук В. В. Доходи громадян як інструмент їх добробуту і ефективного розвитку країни. Молодий вчений. № 5 (57). 2018. С. 774–778.
22. Черенько Л. М. Проблеми бідності в Україні: методи визначення та напрями подолання: автореф. дис. … на здобуття наук. ступеня канд. екон. наук. К., 2000. С. 5.

1. 2019 vsesvitniy indeks bahatovymirnoyi bidnosti. URL: https://www.undp.org/content/dam/ukraine/  docs/Annual%20Reports/2019%20MPI%20key%20findings_UKR.pdf.
2. 80 vidsotkiv naselennya Ukrayiny zhyve za mezheyu bidnosti – OON. URL: http://www.ukrpress.info/  2017/08/28/80-відсотків-населення-україни-живе-за-м/.
3. Avchukhova A. M., Shyptenko T. V. Vykorystannya yevropeys'koho dosvidu podolannya bidnosti v Ukrayini. Stratehichni priorytety. 2011. № 3. Р. 90–95.
4. Andreytsiv I. Bidni, ale z televizoramy: prychyny zlydniv poyasnyuye Nobel'z ekonomiky. 2020. URL: https://life.pravda.com.ua/society/2020/01/1/239456/.
5. Bidnist v Ukrayini: metodyka ta praktyka analizu. K.: Instytut demohrafiyi ta sotsialnykh doslidzhen NAN Ukrayiny, 2008. Р. 6.
6. Libanova E. Podolannya bidnosti: pohlyad naukovtsya. Ukrayina: aspekty pratsi. 2003. № 7. Р. 26.
7. Vytraty i resursy domohospodarstv Ukrajiny u 2018 roci. Deržavna služba statystyky Ukrajiny. URL: http://www.ukrstat.gov.ua/druk/publicat/kat_u/2019/zb/06/zb_vrdu2018.pdf.
8. Haman H. V. Podolannja bidnosti – ključova problema rozvytku ljudsʹkoho kapitalu. URL: https:// ir.kneu.edu.ua/bitstream/handle/2010/4671/125%20-%20131.pdf?sequence=1&isAllowed=y.
9. Haraščuk O. V., Kucenko V. I. Kontent faxovoji osvity: analiz, ocinka, perspektyvy rozvytku. Ekonomičnyj analiz: zb. nauk. pracʹ. “Ekonomična dumka”. 2016. Tom 24. № 1. Р. 7–15.
10. Hordijenko L. A. Naukovo-metodolohični pidxody finansuvannja socialʹnyx vyplat malozaxyščenym verstvam naselennja. Elektronne naukove faxove vydannja z ekonomičnyx nauk “Modern Economics”. № 13. 2019. Р. 65–70.
11. Jedynyj sposib podolaty bidnistʹ v Ukrajini – zaoščadžuvaty. URL: https://www.epravda.com.ua/  news/2019/08/26/650940/.
12. Klevčik L. L. Šljaxy podolannja problemy bidnosti v sučasnyx hlobalizacijnyx umovax. Naukovi zapysky Nacionalʹnoho universytetu “Ostrozʹka akademija”. Serija “Ekonomika”. 2018. № 11 (39). Р. 9–13.
13. Kovalenko N. V. Bidnistʹ jak socialʹno-ekonomična katehorija. Deržavne budivnyctvo. 2007. № 2. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/DeBu_2007_2_10.
14. Kravčenko M. V. Osoblyvosti deržavnoji polityky ščodo podolannja bidnosti v Ukrajini. Demohrafija ta socialʹna ekonomika. 2011. № 1. Р. 135–141.
15. Krjukova O. M., Vasylyk S. K., Huzenko H. M., Kločko V. M., Kryvošejeva N. M. Rehionalʹni aspekty staloho rozvytku v Ukrajini. Ekonomični nauky. Scientific Journal “Science Rise”. № 4 (45). 2018.
    Р. 24–30.
16. Nacionalʹna dopovidʹ “Cili rozvytku tysjačolittja. Ukrajina – 2010”. K.: Ministerstvo ekonomiky Ukrajiny, 2010. Р. 107.
17. Novyj pidxid do borotʹby z bidnistju: metody doslidžennja, rezulʹtaty, uroky dlja Ukrajiny. URL: http://files.nas.gov.ua/PublicMessages/Documents/0/2019/12/191227122113753-3723.pdf.
18. Pryxodʹko I. V. Teoretyko-metodolohični pidxody do vyznačennja ponjattja bidnosti. Molodyj včenyj. 2018. № 1 (53). Р. 529–532.
19. Rivenʹ bidnosti v Ukrajini u 2017 roci znyzyvsja na 5% – KMIS. URL: http://gordonua.com/  ukr/news/money/rivenbidnosti-v-ukrajini-u-2017-rotsi-zmenshivsja-na-5-kmis-225925.html.
20. Stalo vidomo, skilʹky v Ukrajini ljudej žyvutʹ za mežeju bidnosti. URL: https://zik.ua/news/2019/02/20/  stalo_vidomo_skilky_v_ukraini_lyudey_zhyvut_za_mezheyu_bidnosti_151424.
21. Furdyčko L. Je., Martynjuk D. Ja., Prokopčuk V. V. Doxody hromadjan jak instrument jix dobrobutu i efektyvnoho rozvytku krajiny. Molodyj včenyj. № 5 (57). 2018. Р. 774–778.
22. Čerenʹko L. M. Problemy bidnosti v Ukrajini: metody vyznačennja ta naprjamy podolannja: avtoref. Dys. na zdobuttja nauk. stupenja kand. ekon. Nauk. K., 2000. Р. 5.