339.138:502.3

стійкий розвиток, екологічна конкурентоспроможність, індекс, оцінювання, капітал, інновації, ефективністю.

Розглядається аналіз підходів до вимірювання стійкої конкурентоспроможності. Обґрунтовано, що сприяння стійкій конкурентоспроможності потребує створення сучасних теоретичних підходів для її вимірювання та розуміння відповідних тенденцій у вітчизняному бізнес-секторі. Результати аналізу показали, що зелена конкурентоспроможність є частиною конкурентоспроможності національних економік, а сучасні тенденції свідчать, що європейські країни створюють нові ринкові можливості для просування зеленого зростання та посилення екологічної конкурентоспроможності. Метою статті було дослідити систему вимірювання глобальної стійкої конкурентоспроможності та проаналізувати внутрішні особливості України порівняно з країнами пострадянського простору та європейськими країнами. Результати аналізу довели, що сучасні глобальні тенденції вимірювання конкурентоспроможності країн, описані в підході, реалізованому за допомогою Глобального індексу стійкої конкурентоспроможності. Дана методологія включає три основні аспекти сталого розвитку: економіку, довкілля та суспільство і визначає напрями, що досліджуються в рамках п’яти основних сфер: природного капіталу; соціального капіталу; управління ресурсами; інтелектуального капіталу й інновацій; ефективності управління. У цьому дослідженні було розглянуто представництво ТОП-20 країн відповідно до Глобального індексу стійкої конкурентоспроможності, визначено та проаналізовано провідні розвинені країни з високим рівнем доходу. Показано місце України серед країн Європи та пострадянських країн. Вона займає 74 місце серед 180 країн, а рівень балів – 44,7. Автори оцінили перспективи підвищення стійкої конкурентоспроможності України в рамках п’яти основних її детермінант.

1. Hidalgo C., Klinger B., Baraba’ si A., Hausmann R. The product space conditions and the development of nations. Science. 2007. 317 (5837). Р. 482–487.https://doi.org/10.1126/science.1144581
    
2. Hausmann R., Hidalgo C. The building blocks of economic complexity. Proceedings of the National Academy of Sciences. 2010. 106 (26). Р. 10570–10575.https://doi.org/10.1073/pnas.0900943106
    
3. Fankhauser S., Bowen A., Calel R., Dechezleprêtre A., Grover D. Rydge J., Sato M. Who will win the green race? In search of environmental competitiveness and innovation. Global Environmental Change. 2013. Volume 23. Issue 5. Р. 902–913.https://doi.org/10.1016/j.gloenvcha.2013.05.007
4. Sang-Bing Tsai, Riga Saito, Yi-Chuan Lin, Quan Chen, Jie Zhou. Discussing measurement criteria and competitive strategies of green suppliers from a green law perspective. Engineering Manufacture. 2015.Vol. 229 (S1). Р. 135–145.https://doi.org/10.1177/0954405414558740
    
5. Zhang H., Geng Z., Yin R., Zhang W. Regional differences and convergence tendency of green development competitiveness in China. Journal of Cleaner Production. DOI: https://doi.org/10.1016/ j.jclepro.2019.119922.
6. Cheng X., Long R., Chen H., Li Q. Coupling coordination degree and spatial dynamic evolution of a regional green competitiveness system – A case study from China. Ecological indicators. 2019. 104. Р. 489–500.https://doi.org/10.1016/j.ecolind.2019.04.003
7. Mishenin Ye. V., Chyhryn O. Iu. Zelenyi biznes: suchasni trendy rozvytku ta shliakhy prosuvannia. Enerhoefektyvnist ta vidnovliuvalna enerhetyka v Ukraini: problemy upravlinnia: monohrafiia / za zah. red. d-ra ekon. nauk, prof. I. M. Sotnyk. Sumy, 2019. Р. 14–28.
8. Pimonenko T., Chygryn O., Lyulyov O. Green branding as a driver to boost the development of green investment market. Visnyk Cherkaskoho Natsionalnoho universytetu imeni Bohdana Khmelnytskoho. Seriia Ekonomichni nauky. 2019. Vypusk 1. Р. 146–153.https://doi.org/10.31651/2076-5843-2019-1-144-150
    
9. The global sustainable competitiveness index. 2019. Report. 8th edition. Zurich, Seoul.
10. Kamierczak-Piwko L., Ganczewski G. Energy mix of selected EU countries and ecological competitiveness of their economies in the area of production: рroceedings of the 33rd International Business Information Management Association Conference. IBIMA: Education Excellence and Innovation Management through Vision. 2019. Р. 1911–1930. (Іn Engl.).
11. Chen S., Liao G., Drakeford B. M., Failler P. The non-linear effect of financial support on energy efficiency: Evidence from China. Sustainability. 2019. 11 (7).https://doi.org/10.3390/su11071959
     
12. Han M., Lin H., Wang J., Wang Y., Jiang W. Turning corporate environmental ethics into firm performance: The role of green marketing programs. Business Strategy and the Environment. 2019.
    28 (6). Р. 929–938.https://doi.org/10.1002/bse.2290
     

1. Hidalgo C., Klinger B., Baraba’ si A., Hausmann R. The product space conditions and the development of nations. Science. 2007. 317 (5837). Р. 482–487.https://doi.org/10.1126/science.1144581
    
2. Hausmann R., Hidalgo C. The building blocks of economic complexity. Proceedings of the National Academy of Sciences. 2010. 106 (26). Р. 10570–10575.https://doi.org/10.1073/pnas.0900943106
    
3. Fankhauser S., Bowen A., Calel R., Dechezleprêtre A., Grover D. Rydge J., Sato M. Who will win the green race? In search of environmental competitiveness and innovation. Global Environmental Change. 2013. Volume 23. Issue 5. Р. 902–913.https://doi.org/10.1016/j.gloenvcha.2013.05.007
4. Sang-Bing Tsai, Riga Saito, Yi-Chuan Lin, Quan Chen, Jie Zhou. Discussing measurement criteria and competitive strategies of green suppliers from a green law perspective. Engineering Manufacture. 2015.Vol. 229 (S1). Р. 135–145.https://doi.org/10.1177/0954405414558740
    
5. Zhang H., Geng Z., Yin R., Zhang W. Regional differences and convergence tendency of green development competitiveness in China. Journal of Cleaner Production. DOI: https://doi.org/10.1016/ j.jclepro.2019.119922.
6. Cheng X., Long R., Chen H., Li Q. Coupling coordination degree and spatial dynamic evolution of a regional green competitiveness system – A case study from China. Ecological indicators. 2019. 104. Р. 489–500.https://doi.org/10.1016/j.ecolind.2019.04.003
7. Мішенін Є. В., Чигрин О. Ю. Зелений бізнес: сучасні тренди розвитку та шляхи просування. Енергоефективність та відновлювальна енергетика в Україні: проблеми управління: монографія / за заг. ред. д-ра екон. наук, проф. І. М. Сотник. Суми, 2019. С. 14–28.
8. Pimonenko T., Chygryn O., Lyulyov O. Green branding as a driver to boost the development of green investment market. Вісник Черкаського Національного університету імені Богдана Хмельницького. Серія Економічні науки. 2019. Випуск 1. С. 146–153.https://doi.org/10.31651/2076-5843-2019-1-144-150
    
9. The global sustainable competitiveness index. 2019. Report. 8th edition. Zurich, Seoul.
10. Kamierczak-Piwko L., Ganczewski G. Energy mix of selected EU countries and ecological competitiveness of their economies in the area of production: рroceedings of the 33rd International Business Information Management Association Conference. IBIMA: Education Excellence and Innovation Management through Vision. 2019. Р. 1911–1930. (Іn Engl.).
11. Chen S., Liao G., Drakeford B. M., Failler P. The non-linear effect of financial support on energy efficiency: Evidence from China. Sustainability. 2019. 11 (7).https://doi.org/10.3390/su11071959
     
12. Han M., Lin H., Wang J., Wang Y., Jiang W. Turning corporate environmental ethics into firm performance: The role of green marketing programs. Business Strategy and the Environment. 2019.
    28 (6). Р. 929–938.https://doi.org/10.1002/bse.2290