657.37

сталий розвиток, ESG рейтинги компаній, принципи відповідального інвестування.

Досліджено сутність ESG рейтингів, причини та історію їх виникнення й розповсюдження. З’ясовано, що сталий розвиток компаній відповідає інтересам як інвесторів, так і самих компаній та інших стейкхолдерів, адже існує чітка позитивна кореляція між комерційним успіхом, фінансовими результатами діяльності та зусиллями суб’єктів господарювання щодо реалізації принципів сталого розвитку. Одним із важливих інструментів оцінювання ефективності сталого розвитку компаній, їх ризиків та потенційних можливостей в екологічній та соціальній сферах, а також у сфері корпоративного управління є ESG рейтинги, які забезпечують перетворення великих обсягів інформації в оцінки, що можуть використовуватися при прийнятті управлінських рішень. Встановлено, що ESG рейтинги визначають понад сто спеціалізованих рейтингових агентств і компаній – постачальників (провайдерів) інформації та інструментів для прийняття фінансових рішень. Наведено класифікацію та характеристику основних ESG рейтингів. Запропонована класифікація диференціює ESG рейтинги за такими ознаками, як рівень охоплення компаній; спеціалізація; прозорість методології формування; інформація, що використовується для формування рейтингів; шкала, що застосовується для рейтингування компаній. Дослідження дев’яти найкращих за ознаками якості та корисності міжнародних ESG рейтингів (RobecoSAM Corporate Sustainability Assessment, Climate, Water & Forest Scores, Sustainalytics’ ESG Risk Ratings, MSCI ESG Ratings, ISS ESG Governance QualityScore, ISS-Oekom Corporate Rating, Bloomberg ESG Disclosure Scores, FTSE Russell’s ESG Ratings, Thomson Reuter’s ESG Scores) та першого в Україні професійного рейтингу корпоративної стійкості Sustainable Ukraine дало змогу встановити, що вони суттєво відрізняються за алгоритмами їх формування, напрямами та показниками оцінювання компаній, джерелами отримання аналізовуваних даних тощо. Проте спільними характеристиками найавторитетніших ESG рейтингів є широке охоплення ринку, прозорість та коректність використовуваної методології, досвід і компетентність фахівців – розробників рейтингів.

1. López-Arceiza F. J., Santamaría R., del Ríob C. Sustainability for European investors: Evidence from a sustainable ranking. Spanish Accounting Review. 2020. Vol. 23( 2). P. 148–166. https://doi.org/10.6018/rcsar.369331
2. Mooij S. The ESG Rating and Ranking Industry; Vice or Virtue in the Adoption of Responsible Investment? April 11, 2017. URL: https://ssrn.com/abstract=2960869 or http://dx.doi.org/10.2139/ ssrn.2960869.
3. Eccles R. G., Stroehle J. C. Exploring Social Origins in the Construction of ESG Measures. SSRN Electronic Journal. January 2018. DOI: 10.2139/ssrn.3212685.
4. Escrig-Olmedo E., Munoz-Torres M. J., Fernandez-Izquierdo M. A. Socially responsible investing: sustainability indices, ESG rating and information provider agencies. International Journal of Sustainable Economy. 2010. Vol. 2 (4). P. 442–461. https://doi.org/10.1504/IJSE.2010.035490
5. Дєліні М. М. Індексний метод в оцінці соціально-економічної відповідальності підприємництва: міжнародний та український досвід. Проблеми системного підходу в економіці. 2017. Вип. 6 (1). С. 63–69.
6. Краснова І. Концепція сталого розвитку та вихід на ринки «сталих інвестицій». Ринок цінних паперів України. 2012. № 10. С. 17–24.
7. Васильчук І. П. Роль соціально-відповідальних індексів у підтримці сталого розвитку корпорацій. Глобальні та національні проблеми економіки. Електронне фахове видання. 2015. № 2. C. 672–675. URL: http://global-national.in.ua.
8. Friedman M. The social responsibility of business is to enhance its profits. New York Times. 1970. № 32 (13). Р. 122–126.
9. How did the PRI start? URL: https://www.unpri.org/pri/about-the-pri.
10. Friede G., Busch T., Bassen A. ESG and Financial Performance: Aggregated Evidence from More than 2000 Empirical Studies. Journal of Sustainable Finance & Investment. 2015. Vol. 5. Iss. 4. P. 210–233. DOI: 10.1080/20430795.2015.1118917.
11. Khan M., Serafeim G., Yoon A. Corporate Sustainability: First Evidence on Materiality. The Accounting Review. 2016. Vol. 91 (6). P. 1697–1724. https://doi.org/10.2308/accr-51383
12. Жиглей І., Легенчук С., Сивак О. Сучасні тенденції соціально відповідального інвестування в умовах сталого розвитку: питання ефективності. European cooperation. 2018. №. 9 (40). С. 103–118. https://doi.org/10.32070/ec.v9i40.30
13. Rate the Raters 2020: Investor Survey and Interview Results. SustainAbility, an ERM Group company. 2020. 54 р. URL: https://sustainability.com/wp-content/uploads/2020/03/sustainability-ratetheraters2020-report.pdf.
14. Rate the Raters 2019: Expert Views on ESG Ratings. SustainAbility. 2019. 39 р. URL: https:// sustainability.com/wp-content/uploads/2019/02/SA-RateTheRaters-2019-1.pdf.
15. Про рейтинг. Sustainable Ukraine. URL:https: //sustainableukraine.com/ua/about.html.

1. López-Arceiza F. J., Santamaría R., del Ríob C. Sustainability for European investors: Evidence from a sustainable ranking. Spanish Accounting Review. 2020. Vol. 23 (2). P. 148–66. https://doi.org/10.6018/rcsar.369331
2. Mooij S. The ESG Rating and Ranking Industry; Vice or Virtue in the Adoption of Responsible Investment? April 11, 2017. URL: https://ssrn.com/abstract=2960869 or http://dx.doi.org/ 10.2139/ssrn. 2960869.
3. Eccles R. G., Stroehle J. C. Exploring Social Origins in the Construction of ESG Measures. SSRN Electronic Journal. January 2018. DOI: 10.2139/ssrn.3212685.
4. Escrig-Olmedo E., Munoz-Torres M. J., Fernandez-Izquierdo M. A. Socially responsible investing: sustainability indices, ESG rating and information provider agencies. International Journal of Sustainable Economy. 2010. Vol. 2 (4). P. 442–461. https://doi.org/10.1504/IJSE.2010.035490
5. Dielini M. M. Indeksnyi metod v otsintsi sotsialno-ekonomichnoi vidpovidalnosti pidpryiemnytstva: mizhnarodnyi ta ukrainskyi dosvid. Problemy systemnoho pidkhodu v ekonomitsi. 2017. Vol. 6 (1). Р. 63–69. [Іn Ukrainian].
6. Krasnova I. Kontseptsiia staloho rozvytku ta vykhid na rynky «stalykh investytsii». Rynok tsinnykh paperiv Ukrainy. 2012. No. 10. P. 17–24. [Іn Ukrainian].
7. Vasylchuk I. P. Rol sotsialno-vidpovidalnykh indeksiv u pidtrymtsi staloho rozvytku korporatsii. Hlobalni ta natsionalni problemy ekonomiky. Elektronne fakhove vydannia. 2015. No. 2. P. 672–675. URL: http://global-national.in.ua. [Іn Ukrainian].
8. Friedman M. The social responsibility of business is to enhance its profits. New York Times. 1970. No. 32(13). Р. 122–126.
9. How did the PRI start? URL: https://www.unpri.org/pri/about-the-pri.
10. Friede G., Busch T., Bassen A. ESG and Financial Performance: Aggregated Evidence from More than 2000 Empirical Studies. Journal of Sustainable Finance & Investment. 2015. Vol. 5. Iss. 4. P. 210–233. DOI: 10.1080/20430795.2015.1118917.
11. Khan M., Serafeim G., Yoon A. Corporate Sustainability: First Evidence on Materiality. The Accounting Review. 2016. Vol. 91 (6). P. 1697–1724. https://doi.org/10.2308/accr-51383
12. Zhyhlei I., Lehenchuk S., Syvak O. Suchasni tendentsii sotsialno vidpovidalnoho investuvannia v umovakh staloho rozvytku: pytannia efektyvnosti. European cooperation. 2018. Vol. 9 (40). P. 103–118. https://doi.org/10.32070/ec.v9i40.30
13. Rate the Raters 2020: Investor Survey and Interview Results. SustainAbility, an ERM Group company. 2020. 54 р. URL: https://sustainability.com/wp-content/uploads/2020/03/sustainability-ratetheraters2020-report.pdf.
14. Rate the Raters 2019: Expert Views on ESG Ratings. SustainAbility. 2019. 39 р. URL: https:// sustainability.com/wp-content/uploads/2019/02/SA-RateTheRaters-2019-1.pdf.
15. Pro reitynh. Sustainable Ukraine. URL:https: //sustainableukraine.com/ua/about.html. [Іn Ukrainian].