338

мотивація, управління персоналом, методологія мотивації, види мотивації, заохочення працівників.

Розглянуто проблему низької мотивації працівників, яка часто трапляється на сучасних підприємствах. З’ясовано, що мотивація праці є важливим явищем як для вчених, так і для практиків. Мотивація праці описується як психологічні процеси, які направляють, заряджають енергією й підтримують дії відносно роботи, завдання, ролі або проекту. Основна мета полягає в тому, щоб дати огляд основних теоретичних аспектів. Звернено увагу на актуальні теми і нові напрямки теорії мотивації праці та досліджень, а також на актуальні суперечності й невирішені питання. Розглянуто основні теоретичні перспективи мотивації праці. Встановлено, що вчені розрізняють два основних типи теорій мотивації праці: теорії ендогенних процесів і теорії екзогенних причин. Ендогенні теорії процесів фокусуються, в першу чергу, на психологічних механізмах, що пояснюють мотивацію всередині голови співробітника, в той час як теорії екзогенних причин фокусуються, в першу чергу, на контекстуальній мотивації, яка може бути змінена або змінена залежно від обставин. Матеріальні та грошові заохочення – це винагороди працівників грошовими виплатами за результатами їх трудової діяльності. Використання матеріального та грошового стимулювання сприяє регулюванню поведінки об’єктів управління на основі застосування різних грошових винагород та штрафів. Відповідно до теорії очікувань, працівники вважають за краще інвестувати кошти в дії, зважуючи свої відносні переваги, тобто ймовірність досягнення бажаних результатів – це функція трьох вірувань: очікування, інструментальність (виконання призведе до результатів) і пріоритетність (ці результати важливі або цінуються). Без отримання результату співробітники вважають, що це марно; без знаряддя праці й пріоритетності співробітники сумніваються в вартості продуктивності праці. Вкрай важливо, що теорія очікувань розроблена з урахуванням особистих рішень, які співробітники приймають про те, чи варто їм витрачати свій час і енергію, і якщо так, то де і як, а не на якісь розбіжності між собою. Розкрито види та методи мотивації, що забезпечують активізацію мотивації працівника.

1. Balabanova, L. V., Sardak, O. V. (2006). Upravlinnia personalom [Personnel Management]. Kyiv, Ukraine: Profisional.
2. Metody i sposoby motyvatsii dilovoi kariery pratsivnykiv MNK [Methods and Ways of Motivating of Business Career of MNC Employees]. (n.d.). Retrieved December 05, 2019 from https://pidruchniki.com/15410104/menedzhment/metodi_sposobi_motivatsiyi_dilovoyi_karyeri_ pratsivnikiv_mnk
3. Motyvatsiia ta stymuliuvannia personalu [Motivation and Stimulation of the Personnel].
   (n.d.). Retrieved December 05, 2019 from https://pidruchniki.com/74338/ekonomika/motivatsiya  _stimulyuvannya_personalu
4. Motyvatsiia i stymuliuvannia trudovoi diialnosti. Vydy nematerialnoi motyvatsii [Motivation and Stimulation of Work Activity. Types of Non-material Motivation]. (n.d.). Retrieved December 05, 2019 from https://stud.com.ua/34705/menedzhment/ vidi_nematerialnoyi_motivatsiyi.
5. Kholod, B. I. (2003). Upravlinnia personalom firmy: navch. posib. dlia stud. economy. spets. [Company Personnel Management: a textbook for students of economic specialties]. Kyiv, Ukraine: TsUL.
6. Lomov B.F. (1981) K probleme deyatel'nosty v psykholohyy. Psykholohycheskyy zhurnal. T. 2, No. 3.
   Р. 3–22.

1. Балабанова Л. В., Кардак О. В. Управління персоналом. Київ, Україна: Проесіонал. 2006.
2. Методи та способи мотивації ділової кар”єри праівників. URL: https://pidruchniki.com/15410104/  menedzhment/metodi_sposobi_motivatsiyi_dilovoyi_karyeri_ pratsivnikiv_ mnk.
3. Мотивація та стимулювання персоналу. URL: https://pidruchniki.com/74338/ekonomika/  motivatsiya_stimulyuvannya_personalu.
4. Мотивація і стимулювання трудової діяльності. URL: https://stud.com.ua/34705/menedzhment/  vidi_nematerialnoyi_motivatsiyi.
5. Холод Б. І. Управління персоналом фірми. Посібник для студ. економ. спец. Київ, 2003. 272 c.
6. Ломов Б. Ф. К проблеме деятельности в психологии. Психологический журнал. 1981. Т. 2. № 3. С. 3–22.