330.341

управління, стійкий розвиток, економічна стійкість, збалансований розвиток, принципи, комплексний підхід, концепція.

Присвячено вивченню та дослідженню різних теоретичних підходів до трактування сутності понять «управління» та «стійкий розвиток», а також особливостей формування концепції сталого розвитку. Надається різноманітність поглядів щодо забезпечення концепції стійкого розвитку в розрізі діяльності комерційного підприємства. Важливість імплементації концепції пояснюється можливістю збалансування стійкості усіх складових діяльності, що передбачає зростання соціально-економічних показників з паралельним збереженням довкілля та природних ресурсів. Метою дослідження є теоретичне обґрунтування основних понять концепції управління стійким розвитком та принципів її забезпечення. При проведенні дослідження використано комплексні методологічні підходи, що включають: методи теоретичного узагальнення, синергетичний, абстрактно-логічний та графічний задля більш синтезованого уявлення про об’єкт дослідження. Досліджено та уточнено основні підходи до визначення стійкості розвитку підприємства. Наголошено на доцільності комплексного підходу до забезпечення концепції управління стійким розвитком як такого, що враховує особливості розвитку усіх складових й надає загальну оцінку стійкості підсистем. Надано характеристику визначених груп індикаторів стійкості. Їх визначення дає можливість провести детальний аналіз аспектів діяльності. Також сформульовано напрями удосконалення стану організації за рахунок імплементації концепції управління стійким розвитком. Актуальність обраної тематики статті зумовлена постійним пошуком ефективних механізмів управління, які б дозволили сфокусувати управлінську діяльність на поточних проблемах та факторах мінливого середовища, здатних негативно впливати на стійкість підприємства. Звідси випливає, що зрушення у сталому управлінні підприємств дають можливість реалізовувати інтегровану політику управління необхідними змінами, яка зрештою допоможе оптимізувати бізнес-процеси, підняти рівень прозорості у функціонуванні, дотриманні принципів сталого розвитку зі збереженням навколишнього середовища.

1. Дейлі Г. Поза зростанням. Економічна теорія сталого розвитку / пер. з англ.: Інститут сталого розвитку. К.: Інтелсфера, 2002. 312 с.
2. Зуб А. Т. Стратегічний менеджмент: Теорія і практика: навч. посіб. М.: Аспект Пресс, 2002. 415 с.
3. Брутланд Г. Х. Наше спільне майбутнє. Доповідь Комісії ООН щодо навколишнього середовища та розвитку. М.: Прогрес, 1988. 50 с.
4. Свистун К. О. Генезис поняття «сталий розвиток» та підходи до його запровадження. К: Молодий вчений, 2017. № 2. С. 326–333.
5. Данилишин Б. М., Дорогунцов С. І., Міщенко В. С. Природно-ресурсний потенціал сталого розвитку України. К.: РВПС України, 1999. 716 с.
6. Гросул В. А., Мамаєва Г. С. Теоретичні підходи щодо визначення сутності стійкого розвитку підприємства. Сталий розвиток економіки. 2012. № 7. С. 104–107.
7. Крючок С. І. Теоретичні засади стійкого економічного розвитку сільськогосподарських підприємств. Ефективна економіка.2015. № 12.
8. Квятковська Л. А. Реалізація принципів концепції сталого розвитку в діяльності підприємства. Вісник соціально-економічних досліджень. 2013. № 1. С. 85–89.
9. Гальчак Х. Р. Забезпечення сталого розвитку підприємства як основа формування соціальної відповідальності. Вісник Національного університету «Львівська політехніка»: зб. наук. праць «Проблеми економіки та управління». 2016. № 847. С. 69–74.
10. Чернова Т. Л. Еколого-економічні принципи сталого розвитку національної економіки. Економіка та держава. 2013. № 5. С.63–66.
11. Яковенко Я. Ю. Концепція управління стійким розвитком підприємств. Науковий вісник Херсонського державного університету. Серія «Економічні науки». 2019. № 36. С. 75–81. https://doi.org/10.32999/ksu2307-8030/2019-36-13
12. Керашев А. А., Тешев В. В. Методичні підходи до оцінки стійкого розвитку організацій споживчої кооперації. Економіка. 2009. № 6. С. 34–42.
13. Ходоровський М. Я., Алексенко Є. В. Підходи до оцінки ефективності стратегії організації. Вісник УГТУ-УПИ. Серія економіка та керування. 2009. № 3. С. 4–21.
14. Васюткіна Н. В. Управління сталим розвитком підприємств: теоретико-методологічний аспект: монографія. Київ: Видавництво Ліра-К, 2014. 334 с.
15. Новікова О. Ф., Амоша О. І., Антонюк В. П. та ін. Сталий розвиток промислового регіону: соціальні аспекти: монографія. Донецьк: НАН України, Ін-т економіки пром-сті, 2012. 534 с.

1. Daly H. E. (2002) Poza zrostannyam: ekonomichnateoriyastalohorozvytku[Beyond Growth. The Economics of Sustainable Development]. K.: Intelsfera, p. 312.
2. Zub A. T (2002) Stratehichnyymenedzhment: Teoriyaipraktyka [Strategic Management: Theory and Practice] A Textbook for Universities. M.: Aspekt Press, p. 415 [in Ukrainian].
3. Brutland, G. H. (1987) Nashespil'nemaybutnye [Our common future] Report of the UN Commission on Environment and Development, Progress, Moscow, Russia, p. 50.
4. Svistun K. O. (2017). Henezysponyattya “stalyyrozvytok” ta pidkhody do yohozaprovadzhennya
   [Genesis Concept of “sustainable development” and approaches to its introduction], Young Scientist.
   No. 2, pp. 326–333 [in Ukrainian].
5. Danylyshyn B. M., Dorohuntsov S. I., Mishchenko V. S (1999) Pryrodno-resursnyy potentsial staloho rozvytku Ukrayiny [Natural resource potential of Ukraine sustainable development]: Publication: RVPS of Ukraine. p.716/
6. Hrosul, V. A. and Mamaieva, H.S. (2012). Teoretychni pidkhody shchodo vyznachennya
   sutnosti stiykoho rozvytku pidpryyemstva [Theoretical approaches to the definition of the
   essence of sustainable development of the enterprise] Stalyy rozvytok ekonomiky. No. 7, pp. 104–107. [In Ukrainian].
7. Kryuchok S. I. (2015) Teoretychni zasady stiykoho ekonomichnoho rozvytku sil's'kohospodars'kykh pidpryyemstv [Theoretical principles of sustainable economic development of agricultural enterprises]. Effective economy. No. 12 [in Ukrainian].
8. Kvyatkovska L. A. (2013) Realizatsiya pryntsypiv kontseptsiyi staloho rozvytku v diyal'nosti pidpryyemstva [Implementation of the principles of the concept of enterprise sustainable development] Visnyksotsial'no-ekonomichnykh doslidzhen'. No. 1, pp. 85–89.
9. Galchak H. R. (2016) Zabezpechennya staloho rozvytku pidpryyemstva yak osnova
   formuvannya sotsial'noyi vidpovidal'nosti [Ensuring enterprise sustainable development as a
   basis for the formation of social responsibility]. Series: Problemy ekonomiky ta upravlinnya. No. 847,
   pp. 69–74.
10. Chernova T. L (2013) Ekoloho-ekonomichni pryntsypy staloho rozvytku natsional'noyi ekonomiky [Environmental-economic principles of sustainable development of national economy]. Ekonomika ta derzhava. No. 5, pp.63–66.
11. Yakovenko Yaroslava (2019) Kontseptsiya upravlinnya stiykym rozvytkom pidpryyemstv [The concept of managing enterprise sustainable development]. Naukovyy visnyk Khersons'koho derzhavnoho universytetu.S eriya “Ekonomichni nauky”. No. 36, pp. 75–81 [in Ukrainian]. https://doi.org/10.32999/ksu2307-8030/2019-36-13
12. Kerashev A. A., Teshev V. V. (2009) Metodychni pidkhody do otsinky stiykoho rozvytku
    orhanizatsiy spozhyvchoyi kooperatsiyi [Methodical approaches to the assessment of sustainable development of consumer cooperation organizations]. Economics. No. 6, pp. 34–42.
13. Hodorovskij M. Ja., Aleksenko E. V. (2009). Pidkhody do otsinky efektyvnosti stratehiyi orhanizatsiyi [Approachestoassessingtheeffectivenessofanorganization’sstrategy.]. Visnykof USTU-UPI. No. 3,
    pp. 4–21.
14. Vasyutkina N. V. (2014) Upravlinnya stalym rozvytkom pidpryyemstv [Sustainability management companies: Theoretical aspects: monograph]. Publication Lira-K, Kyiv. p. 334.
15. Stalyyro zvytok promyslovoho rehionu [Sustainable development of the industrial region: social aspects] (2012) / Novikova O.F., Amosha A.I., Antonyuk, V.P. and oth. Institute of Economic and Legal Research of the National Academy of Sciences of Ukraine, Donetsk. 534 p. [In Ukrainian].