logo logo


Науково-економічні основи формування адаптивності підприємств харчової галузі України

НазваНауково-економічні основи формування адаптивності підприємств харчової галузі України
Назва англійськоюScientific and economic basis of adaptability formation of the food industry enterprises in Ukraine
АвториАндрейченко А., Завертаний Д.
Принадлежність Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, Одеса, Україна
Бібліографічний описАндрейченко А., Завертаний Д. Науково-економічні основи формування адаптивності підприємств харчової галузі України. Галицький економічний вісник. 2021. Том 68. № 1. С. 7-15.
Bibliographic description (trans):Andreichenko, A. and Zavertany, D. (2021). Scientific and economic basis of adaptability formation of the food industry enterprises in Ukraine. Galician economic journal, vol. 68, no 1, pp. 7-15.
Bibliographic description:Andreichenko, A. and Zavertany, D. (2021). Scientific and economic basis of adaptability formation of the food industry enterprises in Ukraine. Galician economic journal, vol. 68, no 1, pp. 7-15.
UDC:

338.1

DOI https://doi.org/10.33108/galicianvisnyk_tntu2021.01.007
Ключові слова

харчова галузь України, адаптивність, операційний цикл, стратегічні фактори, трансформування, відновлення.

Короткий опис

Стаття присвячена науково-економічним засадам формування адаптивності підприємств харчової промисловості України. При розробленні та впровадженні стратегій стимулювання розвитку харчової промисловості в Україні необхідно враховувати не тільки структурні зміни в галузі, а й безпосередні передумови та здатність компаній-учасниць підвищувати рівень адаптивності. Сучасна харчова промисловість не передбачає стимулів для компаній-учасників підвищити рівень адаптивності. В умовах ринкової економіки основною умовою життєздатності харчового бізнесу є наявність високого рівня адаптивності. В сучасних економічних умовах важливо формувати та підтримувати конкурентні переваги харчового бізнесу в довготерміновій перспективі. Подальші дослідження стосуються розвитку процесу поліпшення адаптивності та реалізації ініціативної стратегії конкуренції підприємства, а також здатності забезпечувати стійкі конкурентні переваги. Адаптивність підприємства базується на рівні його компетенції щодо інших підприємств-конкурентів у нагромадженні та використанні виробничого потенціалу певної спрямованості. Обов’язковою рисою адаптивності є стабільність реалізації економічного потенціалу підприємства, що дозволяє сформувати стійку ринкову перевагу. Завдяки своєчасному розкриттю особливостей формування адаптивності стає можливим досягнення не тільки сталої ринкової переваги, але й стану сталого розвитку підприємства і галузі в цілому. Для збереження та збільшення частки ринку харчові компанії повинні належним чином здійснювати процес формування адаптивності, тобто послідовно проводити етап створення ініціативної конкурентної стратегії та етап її реалізації з урахуванням внутрішніх резервів збільшення конкурентоспроможності підприємства, що зумовлена раціональним використанням ресурсного потенціалу, модернізацією існуючих виробничих потужностей. Отже, головним фактором, що впливає на формування адаптивності харчового підприємства, є ринкове середовище, яке включає реальні потреби споживачів, запити до підприємства від постачальників та споживачів, які воно може задовольнити, виробляючи відповідну продукцію та формуючи усталену систему постачання й збуту.

ISSN:2409-8892
Перелік літератури
  1. Esen, S., and Uyar, H. 2012. «Examining the competitive structure of Turkish tourism industry in comparison with diamond model». Journal of Procedia – Social and Behavioral Sciences. Vol. 62. Р. 620–627.https://doi.org/10.1016/j.sbspro.2012.09.104
  2. Завертаний Д. В. Формування динамічних конкурентних стратегій підприємств хлібопекарської галузі: методологічні аспекти. Інноваційна економіка. 2018. Вип. 1–2. С. 70–74.
  3. Mintzberg H., Raisinghani D., Theoret A. The structure of unstructured decision processes. Administrative Science Quarterly. 1976. No. 21. Р. 246–275.https://doi.org/10.2307/2392045
  4. Schumpeter J. A. Capitalism, Socialism and Democracy. New York, NY: Harper
  5. and Row, 1950. 433 p. URL:https://eet.pixel-online.org/files/etranslation/original/Schumpeter,%20 Capitalism,%20Socialism%20and%20Democracy.pdfhttps://doi.org/10.5465/amr.1989.4308385
  6. Eisenhardt K. M. Building theories from case study research. Academy of management review, 1989. Vol. 14. No. 4. Р. 532–550.
  7. Бондар О. В. Ситуаційний менеджмент: навч. посіб. Київ: Центр учбової літератури, 2010. 326 с. https://doi.org/10.5465/amr.1986.4306261
  8. Barney J. Organizational culture: can it be a source of sustained competitive advantage? The Academy of Management Review. 1986. Vol. 11. No. 3. Р. 656–665.
  9. Кудлаєнко С. В. Теоретичні основи поняття «адаптація підприємств». Вісник ХНУ. Харків, 2009. № 5. С. 172–174.
  10. Дорофеева В. В. Формирование стратегии адаптации предприятия. Известия Иркутской государственной экономической академии (Байкальский государствен-ный университет экономики и права), 2010. Вип. 6. URL: http://eizvestia.isea.ru/ reader/article. aspx?id=7042.

 

References:
  1. Esen, S., and Uyar, H. 2012. “Examining the competitive structure of Turkish tourism industry in comparison with diamond model”. Journal of Procedia – Social and Behavioral Sciences. Vol. 62. Р. 620–627.https://doi.org/10.1016/j.sbspro.2012.09.104
  2. Zavertany D. V. (2018) Formuvannia dynamichnykh konkurentnykh stratehii pidpryiemstv khlibopekarskoi haluzi: metodolohichni aspekty [Formation of dynamic competitive strategies of baking enterprises: methodological aspects]. Innovative economics, vol. 1–2, pp. 70–74.
  3. Mintzberg H., Raisinghani D., Theoret A. The structure of unstructured decision processes. Administrative Science Quarterly. 1976. No. 21. Р. 246–275.https://doi.org/10.2307/2392045
  4. Schumpeter J. A. Capitalism, Socialism and Democracy. New York, NY: Harper
  5. and Row, 1950. 433 p. URL: https://eet.pixel-online.org/files/etranslation/original/Schumpeter,%20 Capitalism,%20Socialism%20and%20Democracy.pdfhttps://doi.org/10.5465/amr.1989.4308385
  6. Eisenhardt K. M. Building theories from case study research. Academy of management review, 1989. Vol. 14. No. 4. Р. 532–550.
  7. Bondar O. V. (2010) Sytuatsiinyi menedzhment: navch. posib. [Situational management] Kyiv: Tsentr uchbovoi literatury. [In Ukrainian]. https://doi.org/10.5465/amr.1986.4306261
  8. Barney J. Organizational culture: can it be a source of sustained competitive advantage? The Academy of Management Review. 1986. Vol. 11. No. 3. Р. 656–665.
  9. Kudlaienko S. V. (2009) Teoretychni osnovy poniattia “adaptatsiia pidpryiemstv” [Theoretical foundations of the concept of «adaptation of enterprises»]. Visnyk KhNU, vol. 1, no. 5, pp. 172–174.
  10. Dorofeeva V. V. (2010) Formyrovanye stratehyy adaptatsyy predpryiatyia [Formation of enterprise adaptation strategy]. Yzvestyia Yrkutskoi hosudarstvennoi эkonomycheskoi akademyy (Baikalskyi hosudarstvennыi unyversytet эkonomyky y prava), vol. 1, no. 6. URL: http://eizvestia.isea.ru/reader/ article. aspx?id=7042.

 

Завантажити

Всі права захищено © 2019. Тернопільський національний технічний університет імені Івана Пулюя.