331.101.36

залученість, задоволеність, лояльність, оцінювання, персонал

Проаналізовано відмінності терміна «залученості» від термінів «задоволеність» та «лояльність». Зроблено висновок, що залученість – це емоційний та інтелектуальний стан, що мотивує, стимулює й надихає працівників виконувати свою роботу якнайкраще та передбачає тривалу концентрацію під час вирішення робочих завдань, незалежно від віку працівників, їх статі та умов роботи в компанії. Залученість, можна назвати найважливішим критерієм успішності сучасних підприємств та найкращим методом для керівництва й управління персоналом. Саме це спонукає працівника продуктивно працювати, докладати все більше і більше зусиль до виконання своїх обов’язків, постійно розвиватися, професійно зростати та спільно з керівництвом йти до виконання стратегічних цілей компанії. Задоволеність визначається як відповідність певних вимог та очікувань до реального становища. Саме таким чином працівник може зрозуміти чи задоволений він своєю посадою, заробітною платою та взагалі своїм становищем у суспільстві, чи ні. Визначено, що лояльність – це рівень прихильності до компанії, здатність усвідомити та прийняти всі особливості та проблеми компанії, і водночас продовжувати докладати зусилля для її процвітання. Отже, визначивши різницю між поняттями «залученість», «задоволеність» та «лояльність», проакцентовано, що саме залученість є найкращим методом для керівництва та управління персоналом. Проаналізовано дослідження провідних світових компаній щодо залученості персоналу й визначено, що суттєво підвищити рівень залученості персоналу можна за допомогою впровадження аудиту атестаційних систем, методів оцінювання персоналу. Визначено, що у компаніях з високим рівнем залученості співробітників персонал має кращі кар’єрні результати. За допомогою оцінювання залученості можна спрогнозувати плинність кадрів, ставлення працівників до організації, стабільність персоналу, виявити сильні та слабкі сторони кадрової політики й культури. Розвиток рівня залученості персоналу позитивно відображається на рівні його конкурентоспроможності, оскільки останній проявляється у наявності бажання й можливостей професійно розвиватись і зростати разом із компанією в атмосфері творчої взаємодії та поваги. Це дає можливість коригування стратегічних завдань, адже ефективне управління персоналом впливає на управління організацією в цілому.

1. Бей А. В. Управління розвитком персоналу як метод забезпечення високого рівня залученості працівників. Modern Economics. 2018. URL: https://modecon.mnau.edu.ua/issue/8-2018/UKR/bei.pdf. (дата звернення: 10.12.2020).
2. Нові тренди у сфері управління персоналом: огляд «Ernst & Young». EBA. 2018. URL: https://eba. com.ua/novitrendy-u-sferi-upravlinnya-personalom-oglyad-ey/. (дата звернення: 10.12.2020).
3. Калько І. Р., Марценюк О. В. Залученість персоналу як один із методів формування ефективної роботи організації. 2020. URL: https://jvestnik-sss.donnu.edu.ua/article/view/8454. (дата звернення: 10.12.2020).
4. Колот А. М., Цимбалюк С. О. Мотивація персоналу: підручник. К.: КНЕУ. 2012. 397 с.
5. Кириллов А. В. Технологии управления персоналом и конъюнктура. Социальная политика и социология. 2014. № 4 (105). С. 173–184.
6. Коновалова В. Управление вовлеченностью персонала: факторы успехов и неудач. Кадровик. 2014. № 9. С. 74–84.
7. Щетініна Л. В., Яструбинська А. Є. Оцінювання залученості персоналу: значення, вимоги та практичні рекомендації. Соціально-трудові відносини: теорія та практика. 2017. № 2 (14). C. 259–266.
8. Frank F. D., Finnegan RF. and Taylor C. F. (2004) The Race for Talent: Retaining and Engaging Workers in the 21st Century. Human Resource Planning, 27. Р. 12–25.
9. Jim Harter is. Dismal Employee Engagement Is a Sign of Global Mismanagement. URL: https://www. gallup.com/workplace/231668/dismal-employee-engagement-sign-global-mismanagement.aspx. (дата звернення: 10.12.2020).
10. Трофімов А. Ю. Феномен «організаційна лояльність персоналу» як наукова проблема. Сучасний вимір психології та педагогіки: Збірник тез наукових робіт учасників міжнародної науково-практичної конференції (м. Львів, 22–23 травня 2020 року). Львів: ГО «Львівська педагогічна спільнота». 2020. С. 77–81. URL: http://eportfolio.kubg.edu.ua/data/conference/5409/document.pdf #page=77. (дата звернення: 10.12.2020).
11. 2018 Deloitte Global Human Capital Trends. URL: Deloitte-Global-Human-Capital-Trends-2018-6.pdf. (дата звернення: 10.12.2020).

1. Bey A. V. Upravlinnya rozvytkom personalu yak metod zabezpechennya vysokoho rivnya zaluchenosti pratsivnykiv. Management of personnel development as method of ensuring of high level employees engagement Modern Economics. 2018. Available at: https://modecon.mnau.edu.ua/issue/8-2018/UKR/ bei.pdf. [Іn Ukrainian]. (accessed: 10.12.2020).
2. Novi trendy u sferi upravlinnya personalom: ohlyad “Ernst & Young”. EBA. 2018. New trends in personnel management: a review “Ernst & Young”. EBA. 2018. Available at: https://eba.com.ua/ novitrendy-u-sferi-upravlinnya-personalom-oglyad-ey/. [Іn Ukrainian]. (accessed: 10.12.2020).
3. Kal'ko I. R., Martsenyuk O. V. Zaluchenist' personalu yak odyn iz metodiv formuvannya efektyvnoyi roboty orhanizatsiyi. Staff involvement as one of the methods of forming the effective work of the organization. 2020. Available at: https://jvestnik-sss.donnu.edu.ua/article/view/8454. [Іn Ukrainian]. (accessed: 10.12.2020).
4. Kolot A. M., Tsymbalyuk S. O. Motyvatsiya personalu: pidruchnyk. Staff motivation: a textbook. K.: KNEU, 2012. 397 р. [Іn Ukrainian].
5. Kyryllov A. V. Tekhnolohyy upravlenyya personalom y konyunktura. Technology of personnel management and the situation. Sotsyal'naya polytyka y sotsyolohyya. Social policy and sociology. 2014. No. 4 (105). Рр. 173–184. [Іn Russian].
6. Konovalova V. Upravlenye vovlechennost'yu personala: faktorу uspekhov y neudach. Managing staff involvement: success and failure factors. Kadrovyk. Personnel. 2014. No. 9. Рр. 74–84. [Іn Russian].
7. Shchetinina L. V., Yastrubynska A. E. Otsinyuvannya zaluchenosti personalu: znachennya, vymohy ta praktychni rekomendatsiyi. Evaluation of staff involvement: significance, requirements and practical recommendations. Social'no-trudovi vidnosyny: teorija ta praktyka. Social and labour relations: treory and practice. 2017. Vol. 2. No. 14. Р. 259−266. [Іn Ukrainian].
8. Frank, F. D., Finnegan, R. F. and Taylor, C. F. (2004) The Race for Talent: Retaining and Engaging Workers in the 21st Century. Human Resource Planning, 27, 12–25.
9. Jim Harter is. Dismal Employee Engagement Is a Sign of Global Mismanagement. Available at:https:// www.gallup.com/workplace/231668/dismal-employee-engagement-sign-global-mismanagement.aspx. (accessed: 10.12.2020).
10. Trofimov A. Yu. Fenomen “orhanizatsiyna loyal'nist' personalu” yak naukova problema. The phenomenon of “organizational loyalty of staff” as a scientific problem. Suchasnyy vymir psykholohiyi ta pedahohiky: Zbirnyk tez naukovykh robit uchasnykiv mizhnarodnoyi naukovo-praktychnoyi konferentsiyi (m. L'viv, 22–23 travnya 2020 roku). L'viv: HO “L'vivs'ka pedahohichna spil'nota”. Р. 77–81. Available at: http://eportfolio.kubg.edu.ua/data/conference/5409/document.pdf#page=77. [In Ukrainian]. (accessed: 10.12.2020).
11. 2018 Deloitte Global Human Capital Trends. Available at: Deloitte-Global-Human-Capital-Trends-2018-6.pdf. (accessed: 10.12.2020).