332.01: 338.49

територіальна громада, соціальна інфраструктура, інтереси, розвиток, фінансування, децентралізація

З’ясовано основні проблеми розвитку соціальної інфраструктури територіальних громад, що пов’язані з високим рівнем зношення та низькою енергоефективністю закладів, невпорядкованістю відносин власності, низьким рівнем бюджетного фінансування та відсутністю дієвих стимулів залучення коштів альтернативних джерел фінансування, недосконалою системою територіального розміщення закладів соціальної сфери. Проведення реформи адміністративно-територіальної децентралізації сприяє посиленню ролі місцевих органів влади в управлінні соціальною інфраструктурою, зростанні автономії закладів та активному залученню громадськості до розв’язання проблем управління ними. Успіх розвитку територіальної громади залежить не лише від наявності розвиненої соціальної інфраструктури, але й від спроможності громади перетворити її в актив розвитку, що потребує підвищення ефективності управління, узгодження інтересів усіх стейкхолдерів щодо визначення шляхів її розвитку та пошуку ефективних форм їх взаємодії. Визначено та проаналізовано інтереси й конфлікти інтересів основних стейкхолдерів соціальної інфраструктури територіальних громад. Проаналізовано основні форми їх взаємодії, а саме: державно-приватне партнерство, соціальне підприємництво, соціальне замовлення, соціально відповідальні інвестиції, фонди місцевих громад, народне фінансування (crowdfunding).

На думку автора, напрямками вдосконалення управління соціальною інфраструктурою територіальних громад є: пошук ефективних форм взаємодії держави, громадськості, бізнесу, які б забезпечили розвиток соціальної інфраструктури громади, сприяли розширенню доступу та підвищенню якості послуг соціальної сфери, наближення їх кількісних та якісних параметрів до стандартів розвинених країн; максимальне збалансування територіальних пропорцій з реальним попитом у закладах соціальної інфраструктури; впорядкування відносин власності на об’єкти соціальної інфраструктури та усунення конфлікту інтересів суб’єктів управління різних рівнів; підвищення ефективності бюджетного фінансування шляхом упорядкування мережі закладів та приведення її у відповідність до демографічної ситуації в громаді, на ринку праці.

1. Міщенко Д, Міщенко Л. Удосконалення фінансування соціальної Інфраструктури в Україні. Інвестиції: практика та досвід. 2010. № 22. С. 13−16.
2. Cторонянська І. З., Беновська Л. Я. Бюджетне забезпечення функціонування сфери освіти в територіальних громадах Карпатського регіону: виклики сучасних реформ. Фінанси України. 2017. № 7. C. 7−24.
3. Адміністративно-територіальний устрій України: методологічні основи та практика реформування: монографія / за ред. В. С. Кравців. Львів: ІРД НАНУ, 2016. 264 с.
4. Козоріз М. А., Смовженко Т. С. Управління інноваційними процесами в регіонах: монографія. Львів: ЛБІ НБУ, 2006. 263 с.
5. Кириченко С. Використання світового досвіду задля розвитку соціальної інфраструктури в регіонах України. URL: file:///C:/Users/lbeno/Downloads/80088-168476-1-SM.pd
6. Як запровадити соціальне замовлення у вашому місті. URL: http://www.ucipr.org.ua/publicdocs/ SSD.pdf.
7. Дубич К. Соціальне замовлення – ефективний механізм надання соціальних послуг в Україні. URL: file:///C:/Users/lbeno/Downloads/Dutp_2013_1_14%20(1).pdf.
8. Шаповал В. Фонди місцевих громад − сучасний механізм партнерства влади, бізнесу та громадянського співтовариства. Інвестиції: практика та досвід. 2010. № 7.
9. Башинський Т. В. Елементи на функції системи механізмів формування та реалізації соціальної політики держави. Економічний вісник Запорізької державної інженерної академії. 2016. Ч. 2. Вип. 6. С. 71–76.

1. Mishchenko D, Mishchenko L. Udoskonalennya finansuvannya sotsialnoyi Infrastruktury v Ukrayini. Investytsiyi: praktyka ta dosvid. 2010. No. 22. P. 13−16.
2. Storonyanska I. Z., Benovka L. YA. Byudzhetne zabezpechennya funktsionuvannya sfery osvity v terytorialnykh hromadakh Karpat·skoho rehionu: vyklyky suchasnykh reform. Finansy Ukrayiny. 2017. №. 7. P. 7−24.
3. Administratyvno-terytorialnyy ustriy Ukrayiny: metodolohichni osnovy ta praktyka reformuvannya: monohrafiya / za red. V. S. Kravtsiv. “Institute of regional research named after M. I. Dolishniy the NAS of Ukraine”, 2016. 264 p.
4. Kozoriz M. A., Smovzhenko T. S. Upravlinnya innovatsiynymy protsesamy v rehionakh: monohrafiya. Lvivskyy bankivskyy instytut Natsionalnoho banku Ukrayiny, 2006. 263 p.
5. Kyrychenko S. Vykorystannya svitovoho dosvidu zadlya rozvytku sotsialnoyi infrastruktury v rehionakh Ukrayiny. URL: file:///C:/Users/lbeno/Downloads/80088-168476-1-SM.pd.
6. Yak zaprovadyty sotsialne zamovlennya u vashomu misti. URL: http://www.ucipr.org.ua/publicdocs/ SSD.pdf.
7. Dubych K. Sotsialne zamovlennya – efektyvnyy mekhanizm nadannya sotsialnykh posluh v Ukrayini. URL: file:///C:/Users/lbeno/Downloads/Dutp_2013_1_14%20(1).pdf.
8. Shapoval V. Fondy mistsevykh hromad – suchasnyy mekhanizm partnerstva vlady, biznesu ta hromadyanskoho spivtovarystva. Investytsiyi: praktyka ta dosvid. 2010 №7.
9. Bashynskyy T. V. Elementy na funktsiyi systemy mekhanizmiv formuvannya ta realizatsiyi sotsialnoyi polityky derzhavy. Ekonomichnyy visnyk Zaporizkoyi derzhavnoyi inzhenernoyi akademiyi. 2016. CH. 2. Vyp. 6. Р. 71–76.