330.142

капітал, інтелектуальний капітал, якість інтелектуального капіталу, людський капітал, людські ресурси, персонал, інновації, економіка знань, машинобудівне підприємство, конкуренція, конкурентні переваги

Вектор сучасного розвитку економіки все більше стає направленим на інноваційний шлях розвитку та інтелектуальний капітал, які мають прямий вплив на конкурентоспроможність країн на світовому ринку, а також є новим джерелом економічного розвитку, який ґрунтується на знаннях. Розвиток підприємства, суспільства базується на відтворенні та розширенні матеріальних й нематеріальних цінностей, які забезпечують зростання національної економіки. Важливим засобом є інтелектуальний капітал. Інтелектуальний капітал є важливим джерелом впливу на конкуренто-
спроможність не лише на мікрорівні, але й мезо- та макрорівнях. Завдяки генерації інноваційних продуктів і технологій, удосконаленню технологій і бізнес-процесів інтелектуальний капітал може безпосередньо впливати на національну та світову економіку.

Розвиток науково-технічного прогресу викликає зміни в умовах праці, змінює умови та фактори економічної діяльності. Значення інтелектуального капіталу в промисловості постійно зростає. Потрібні кардинальні зміни в науково-технічному напрямку промисловості, яка потребує висококваліфікованих кадрів. Виникають нові професії, види зайнятості. Економічний стан підприємства залежить від того, наскільки висококваліфіковані кадри зацікавлені в досягненні результату. Рівень освіти працівника, його професійна підготовка стає вирішальним фактором економічного зростанням підприємства. Все це викликано тим, що сучасна машинобудівна промисловість, модернізація підприємств потребує кваліфікованих кадрів, так як помилки можуть призвести до великих втрат як фінансових так і екологічних. Носій людського капіталу володіє унікальною здібністю сприймати та передавати інформацію. Відтворення людського капіталу передбачає процес постійного відновлення, форм, пропорцій, відносин. Виходячи із економічної точки зору, людський капітал трактується як виробництво потенційних здібностей людини, що приносить прибуток і те, що людина є носієм економічно визначних якостей та здібностей.

Обґрунтовано суспільно важливе значення інтелектуального капіталу як визначального чинника економічного зростання та конкурентоспроможності підприємства й країни загалом. Розглянуто економічну сутність й основні складові частини інтелектуального капіталу машинобудівного підприємства. Уточнено визначення поняття «інтелектуальний капітал», під яким слід розуміти сукупність взаємозалежних інтелектуальних ресурсів, які стабільно забезпечують досягнення економічної ефективності, та посилення конкурентоспроможності підприємства. Інтелектуальні ресурси являють собою один із видів економічних ресурсів, що містять у собі результати творчої й інтелектуальної праці людей, а також організаційні знання, властиві даному підприємству, які можуть бути довготривало використані для отримання благ і їх продажу. Доцільним є поділ усієї сукупності ресурсів, що становлять інтелектуальний капітал, на дві більші групи інтелектуальних ресурсів: ресурси персоналу та результати інтелектуальної діяльності, які складаються з результатів інтелектуальної діяльності та потенціалу бізнес-процесів. У компонентній структурі інтелектуального капіталу важливу роль відіграє людський капітал, без якого не можливий подальший розвиток усіх інших його складових Розглянуто основні групи впливу на структурні елементи інтелектуального капіталу підприємства.

1. Булыга Р. Новая парадигма внешней отчетности организации, основанная на концепции интеллектуального капитала. РИСК: ресурсы, информация, снабжение, конкуренция. 2012. № 1. С. 626–631.
2. Просвирина И. И. Финансовая модель неосязаемых активов предприятия. Екатеринбург: ИЭ УрО РАН, 2005.
3. Козырев А. Н., Макаров В. Л. Оценка стоимости нематериальных активов и интеллектуальной собственности. М.: Интерреклама, 2003. 352 с.
4. Киселева В. А., Рязанцева О. В., Аристархов П. В. (2012). Интеллектуальный потенциал предприятия как фактор его устойчивого развития. Вестник ЮУГУ. Серия Экономика и менеджмент. 2012. № 9. С. 1.
5. Кучумова І. Ю. (2013) Інтелектуальний капітал в системі управління підприємством. Бизнес Информ. 2013. № 12. С. 357–358.
6. Эдвинссон Л., Мэлоун М. Интеллектуальный капитал. Определение истинной стоимости компании. Новая постиндустриальная волна на Западе: Антология / под ред. В. Л. Иноземцева. М.: Academia, 1999.
7. Плікус І. Й., Бойко Н. В. (2014). Економічний потенціал підприємств, що функціонують в економіці, заснованій на знаннях. Бізнес Інформ. 2014. № 4. C. 303–307.
8. Плікус І. Й. Інтелектуальний капітал підприємства як фактор його стійкого розвитку в економіці, заснованій на знаннях. Фінансова інфраструктура: формування, проблеми та перспективи розвитку в умовах інноваційної економіки. Збірник мат. міжн. наук.-практ. конф. (м. Київ, 7–8 листопада 2014 р.). К.: Громадська організація «Київський науковий економічний центр», 2014. Ч. 4. С. 105–108.
9. Руус Й., Пайк С., Фернстрем Л. Интеллектуальный капитал: практика управления / пер. с англ. под ред. В. К. Дерманова. СПб.: Высшая школа менеджмента; издательский дом СПб ун-та, 2007.
10. Стюарт Т. А. Интеллектуальный капитал. Новый источник богатства организаций / пер. с англ. В. Ноздриной. М.: Поколение, 2007.
11. Шаха Д., Джуччі Р., Науменко Д., Ковальчук А. Сектор машинобудування в Україні: стратегічні альтернативи і короткострокові заходи з огляду на припинення торгівлі з Росією. Серія консультативних робіт. Київ: Інститут економічних досліджень та політичних консультацій, 2014. 21 с.

1. Bulyha R. Nova paradyhma zovnishnʹoyi zvitnosti orhanizatsiyi, zasnovana na kontseptsiyi intelektualʹnoho kapitalu (2012). RYZYK: resursy, informatsiya, postachannya, konkurentsiya, 2012. No. 1. P. 626–631.
2. Prosvirina I. I. Finansova modelʹ nevlovymykh aktyviv pidpryyemstva. Yekaterynburh: IE UrO RAN, 2005.
3. Kozyryev A. N., Makarov V. L. Otsinka vartosti nematerialʹnykh aktyviv ta intelektualʹnoyi vlasnosti.
   M.: Interreklama, 2003. 352 p.
4. Kyselʹova V. O., Ryazantseva O. V., Arystarkhov P. V. Intelektualʹnyy potentsial pidpryyemstva yak faktor yoho staloho rozvytku. Visnyk YUUHU. Seriya Ekonomika ta menedzhment, 2012. No. 9. P. 1.
5. Kuchumova I. YU. Intelektualʹnyy kapital v systeme upravlinnya pidpryyemstvom. Biznes Inform. 2013. No. 12. P. 357–358.
6. Edvinsson L., Meloun M. Intelektualʹnyy kapital. Vyznachennya diysnoyi vartosti kompaniyi. Nova postindustrialʹna khvylya na Zakhodi: Antolohiya / pid red. V. L. Inozemtseva. M.: Academia, 1999.
7. Plikus I. Y., Boyko N. V. (2014 roku). Ekonomichnyy Potentsial pidpryyemstv, chto funktsionuyutʹ v ekonomitsi, zasnovaniy na znannyakh. Biznes Inform. 2014. № 4. C. 303–307.
8. Plikus I. Y. Intelektualʹnyy kapital pidpryyemstva, yak faktor eho stiykoho rozvytku v ekonomitsi zasnovaniy na znannyakh. Finansova infrastruktura: formyrovanye, problemy ta perspektyvy rozvytku v uslovyyakh innovatsiynoyi ekonomiky. Zbirnyk mat. mizhn. nauk.-prakt. konf. (M. Kyyiv, 7–8 lystopada 2014 r.). K.: Hromadsʹka orhanizatsiya “Kyyivsʹkyy naukovyy ekonomichnyy tsentr”. 2014. CH. 4. P. 105–108.
9. Ruus Y., Payk S., Fernstrom L. Intelektualʹnyy kapital: praktyka upravlinnya; per. z anhl. pid red.
   V. K. Dermanova. SPb.: Vyshcha shkola menedzhmentu; vydavnychyy dim SPb un-tu, 2007.
10. Styuart T. A. Intelektualʹnyy kapital. Nove dzherelo bahat·stva orhanizatsiy; per. z anhl. V. Nozdrinu. M.: Pokolinnya, 2007.
11. Shaha D., Giucci R., Naumenko D., Kovalchuk A. (2014). Sector mashynobuduvannya v Ukrainy: strategichny alternatyvy i corotcostrokovy zahody z oglyadu na prypynennya torgivly z Rosieu. Seriya konsultativnyh robyt. The mechanical engineering sector in Ukraine: strategic alternatives and short-term measures in view of the cessation of trade with Russia. A series of advisory works. Kyiv: Institute for Economic Research and Policy Consulting, 2014. 21 p.