330.341.1:502.131.1

соціальні інновації, екологічні інновації, регіональна політика, екологізація, реформа.

Останнім часом у центрі уваги глобального економічного співтовариства знаходиться питання щодо важливості прискореного інноваційного розвитку галузей національного господарства держав. Світові інститути прогнозують науково-технічне зростання основним двигуном виживання підприємств та країн у сучасному конкурентному середовищі. Що стосується формування інноваційної інфраструктури, доцільно визначити останню як сукупність пов’язаних та взаємодоповнюючих виробничо-технічних, інформаційно-комунікаційних структур, підприємств, управлінських систем, необхідних і достатніх для успішного відтворення інноваційної активності, а також втілення та розповсюдження новацій з метою впровадження інноваційної стратегії розвитку. Інфраструктура повинна сприяти територіальному поширенню інновацій або науково-технічних можливостей держави у напрямі задоволення суспільних інтересів. Таким чином, інновацію (нововведення) слід розглядати як комплексний процес створення, розповсюдження та використання нового практичного засобу для нової суспільної потреби. Управління формуванням ринку екологічних інновацій на державному рівні покликане забезпечити відтворення екологічного попиту, екологічно орієнтованої виробничої основи, людських чинників і мотивів екологізації. Ринок екологічних інновацій є сегментом загального ринку інновацій. Важливими для формування ринку саме екологічних інновацій є екологічні інтереси (загальнонаціональні, регіональні, локальні та особисті). Часткове уявлення про інтереси споживачів дає ставлення населення до екологічних проблем – чим вища занепокоєність споживачів екологічними проблемами, тим вищою є їх зацікавленість в екологічних інноваціях. За значущістю змін у характері, змісті й результатах діяльності підприємства та його окремих підрозділів виділяють технологічні, виробничі, економічні, торгові, соціальні, інновації в галузі управління. У статті розглянуто основну сутність інновацій в соціальній та екологічній сферах організації міст Західного регіону України. Визначено головні фактори, що сприяють появі інновацій у соціальній та екологічній сфері та необхідність їх розвитку. Вивчено поняття «інновація» та «інноваційний процес». Проаналізовано найбільш відомі методики для пошуку джерел фінансування інноваційної діяльності в соціальній та екологічній сферах. Наголошено на основній меті інноваційної діяльності в соціальній та екологічній сферах розвитку міст Західного регіону. Визначено основні проблеми, які суттєво впливають на якість та безпеку життя людей у містах Західної України. 

1. Федулова Л. І. Соціальні інновації в системі соціально-економічних відносин: підручник. Київ: Український соціум. № 3. 2010. 60–74 с. URL: www.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/usoc/2008_3/60-74.pdf (дата звернення: 25.04.2021)
2. Гармашова Е. П. Розвиток теорії інноваційних процесів: підручник. Молодий вчений. № 2 (25). 2011. 90–94 с. URL:http://www.moluch.ru/archive/25/2626/ (дата звернення: 25.04.2021).
3. Бобкова А. Г. Правове забезпечення розвитку екологічного підприємництва у контексті доктрин господарського та екологічного права: у 5 т. / редкол. В. Я. Тацій [та ін.]. Харків: Право, 2013. Т. 4.
   216–251 с.(дата звернення: 20.04.2021)
4. «Про схвалення Концепції розвитку національної інноваційної системи»: Розпорядження Кабінету Міністрів України від 17 червня 2009 р., № 680-р. URL: http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/680-2009-%D1%80 (дата звернення: 25.04.2021).
5. Федулова Л. І., Шовкун І. А. та ін. Регіональні інноваційні системи: ідентифікація, оцінка, інститути та інструменти розвитку [наук.-аналіт. доп.] / за ред. д.е.н., проф. Л. І. Федулової. НАН України, Ін-т екон. та прогнозув. Київ, 2012. 132 с. (дата звернення: 18.04.2021).
6. Стрішенець О. М. Екоінноваційні орієнтири розвитку природного середовища.Економічні та соціальні інновації як фактор розвитку економіки: матеріали XIX міжнар. наук.-практ. конф. Луцьк, 2014. С. 68–69.
7. Поручник А., Брикова І. Регіональна інноваційна система як основа підвищення міжнародного конкурентного статусу національних регіонів. Вісник Київського національного економічного університету. 2006. 134–173 с. (дата звернення: 25.04.2021).
8. Витвицький Я. С. Механізм державного управління в екологічній сфері на регіональному рівні та напрями його вдосконалення. Актуальні проблеми державного управління: зб. наук. пр. № 2 (42).
   2012. С. 178–186. (дата звернення: 25.04.2021).
9. Yakymchuk A., Pavlov K., Pavlova O., et al. (2020) Public Administration and Economic Aspects of Ukraine’s Nature Conservation in Comparison with Poland. In: Kantola J., Nazir S., Salminen V. (eds) Advances in Human Factors, Business Management and Leadership. AHFE 2020. Advances in Intelligent Systems and Computing. Vol. 1209. Springer, Cham. URL: https://doi.org/10.1007/978-3-030-50791-6_33.

1. Fedulova, L. I. Socialni innovatsii v systemi socialno-ekonomichnyx vidnosyn: pidruchnyk. Kyiv: Ukrayinskyj socium. No. 3. 2010. Р. 60–74. URL: www.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/usoc/2008_3/60-74.pdf (data zvernennya: 25.04.2021).
2. Garmashova, E. P. Rozvytok teoriyi innovacijnyx procesiv: pidruchnyk.Xerson: Molodyj vchenyj.
   No. 2 (25). 2011. Р. 90–94. URL: http://www.moluch.ru/archive/25/2626/(data zvernennya: 25.04.2021).
3. Bobkova A. G. Pravove zabezpechennya rozvytku ekologichnogo pidpryyemnycztva u konteksti doktryn gospodarskogo ta ekologichnogo prava: u 5 t. / redkol. V. Ya. Tacij [ta in.]. Xarkiv: Pravo, 2013. Vol. 4. 216–25 р. (data zvernennya: 20.04.2021).
4. “Pro sxvalennya Koncepciyi rozvytku nacionalnoyi innovacijnoyi systemy”: Rozporyadzhennya Kabinetu Ministriv Ukrayiny vid 17 chervnya 2009 r. No. 680-r. URL: http://zakon1.rada.gov.ua/laws/ show/680-2009-%D1%80 (data zvernennya: 25.04.2021).
5. Fedulova L. I., Shovkun I. A. ta in. Regionalni innovacijni systemy: identyfikaciya, ocinka, instytuty ta instrumenty rozvytku [nauk.-analit.dop.] / ta in., za red. d.e.n., prof. L. I. Fedulovoyi. NAN Ukrayiny, In-t ekon. ta prognozuv. Kyiv, 2012. 132 р. (data zvernennya: 18.04.2021).
6. Strishenets O. M. Ekoinnovacijni oriyentyry rozvytku pryrodnogo seredovyshha. Ekonomichni ta socialni innovaciyi yak faktor rozvytku ekonomiky: materialyXIX mizhnar. nauk.-prakt. Konf. Luck, 2014.
   P. 68–69.
7. Poruchnyk A., Brykova I. Regionalna innovacijna systema yak osnova pidvyshhennya mizhnarodnogo konkurentnogo statusu nacionalnyx regioniv. Visnyk Kyivskogo nacionalnogo ekonomichnogo universytetu. Kyiv. 2006. 134–173 р. (data zvernennya: 25.04.2021).
8. Vytvyczkyj Ya. S. Mexanizm derzhavnogo upravlinnya v ekologichnij sferi na regionalnomu rivni ta napryamy jogo vdoskonalennya. Aktualni problemy derzhavnogo upravlinnya: zb. nauk. pr. No. 2 (42). Xarkiv, 2012. Р. 178–186. (data zvernennya: 25.04.2021).
9. Yakymchuk A., Pavlov K., Pavlova O., et al. (2020) Public Administration and Economic Aspects of Ukraine’s Nature Conservation in Comparison with Poland. In: Kantola J., Nazir S., Salminen V. (eds) Advances in Human Factors, Business Management and Leadership. AHFE 2020. Advances in Intelligent Systems and Computing. Vol. 1209. Springer, Cham. URL: https://doi.org/10.1007/978-3-030-50791-6_33.